Визначення
Виходячи з вище сказаного, спробуємо дати визначення даному поняттю. Як бачимо, діалектичне мислення – це уміння міркувати, майстерно володіючи аргументами, і правильно викладати свої думки. Подібний склад розуму є рефлексивним, тобто здатний виявити і проаналізувати суперечності в процесі дослідження об’єкта і всередині себе. Тут простежується тісний взаємозв’язок між існуючим і розвиваються. Наприклад, в матеріалізмі об’єднують дві теорії: розвиток фізичного світу в сукупності з логікою пізнання. У філософії діалектичне мислення в основному використовується для аргументації. Подивимося, як це відбувалося на практиці.
У філософії
На мистецтві міркувати базуються індійські і європейські філософські традиції. Такий метод став популярний завдяки концепції Платона, в якій він використовував діалоги людей. Подібні міркування велися наступним чином: два суб’єкта, думки яких були суперечливими, повинні були прийти до спільної істини, обмінюючись своїми домислами. З часів Гегеля діалектичний спосіб мислення почали ставити на противагу метафізиці.
Поступово цей метод набув іншу форму. По мірі розвитку прогресу відбувалися зміни і в змісті діалектики. Зараз вона розглядається як окрема наука, яка базується на принципах абстракції. У зв’язку з цим виділяють дві основні форми об’єктивного логічного мислення:
- матеріалістичну;
- філософську.
