Один з семи ефективних інструментів управління проектами та якістю – діаграма аналізу кореневих причин «риб’яча кістка». Прийшов метод до нас з Японії. І саме цей інструмент, як вважається, допоміг японським товарам вийти на світовий ринок і зайняти на ньому стійкі позиції. Але сьогодні діаграма «риб’яча кістка», яка названа ще й на честь свого першовідкривача Ісікави Каору, використовується не тільки для дослідження якості продукції або поліпшення продажів.
Загальні відомості
Діаграма Ісікави «риб’яча кістка» (Fishbone Diagram) – один з графічних засобів або методів, які застосовуються при визначенні найбільш значущих (кореневі) причинно-наслідкових зв’язків при дослідженні ситуації або проблеми.
Це метод візуалізації проблеми: уявлення в графічному вигляді зв’язку невідповідності (проблеми) з причинами, які на неї впливають.
Названа ця графічна схема ім’ям одного з найвідоміших теоретиків менеджменту – професора з Японії Каору Ісікави. Він розробив цей метод і ввів його в обіг в середині XIX століття. Графічно діаграма схожа на скелет риби, і саме тому її називають «риб’яча кістка».
Етапи роботи
Діаграма Ісікави при управлінні якістю продукції, ресурсами або проектами передбачає декілька етапів робіт, а саме:
- На початковому етапі необхідно виявити і зібрати всі фактори і причини, які можуть вплинути на очікуваний результат.
- Далі слід згрупувати їх по блокам у відповідності зі змістом, причинами і наслідками.
- Далі проводиться ранжування факторів вже всередині кожного блоку.
- Потім можна починати аналіз картинки. В результаті відбувається звільнення від тих факторів, на які немає можливості вплинути.
- На останньому етапі аналізу ігноруються фактори, які мають незначне або непринципова значення.
Графічні правила
При кресленні діаграми «риб’яча кістка» до головної горизонтальною стрілкою, що зображає наш об’єкт аналізу, підводяться великі стрілки першого порядку, які позначають кореневі чинники або їх групи, що впливають на об’єкт. До стрілок першого порядку підводяться стрілки другого, до них – третього, і так далі до тих пір, поки не будуть враховані всі фактори, що впливають на об’єкт або ситуацію.
При цьому кожна наступна стрілка по відношенню до стрілкою попереднього порядку є причиною, а кожна наступна – наслідком.
Розмір картинки та її форма абсолютно не принципові. Головне – правильно розподілити співпідпорядкованість і взаємну залежність факторів.
При цьому чим чіткіше оформлена «риб’яча кістка», тим краще діаграма виглядає і читається.
Правило п’яти “М”
Незважаючи на уявну простоту побудови, «риб’яча кістка» Ісікави вимагає досконалого знання об’єкта аналізу від виконавців, чіткого розуміння взаємної залежності і впливу чинників один на одного.
Для полегшення побудови такої схеми можна скористатися правилом п’яти “М”, яке було запропоновано її автором. Воно полягає в тому, що при аналізі безлічі реальних ситуацій первинними (кореневими) причинами є наступні:
- Man (люди) − причини, які пов’язані з людським фактором.
- Machines (машини або обладнання).
- Materials (матеріали) − причини, пов’язані з ресурсами або матеріалами.
- Methods (методи, технології) − причини, пов’язані з організацією процесів.
- Measurements (вимірювання або фінанси).
Саме тому діаграму Ісікави іноді називають «схемою аналізу 5М».
Інструмент мозкового штурму
Отже, почнемо побудову діаграми «риб’яча кістка».
Візьмемо великий аркуш паперу або дошку. З правого боку посередині пишемо проблему і від неї проводимо горизонтальну лінію. Виписуємо причини, які впливають на проблему, і проводимо відрізки, що з’єднують їх з головною лінією. Починаємо роботу над стрілками другого порядку.
Одна і та ж причина може з’явитися в різних гілках діаграми. Її усунення призведе до вирішення одразу кількох проблем.
А співвідношення між факторами та причинами наочно демонструється ієрархією стрілок.
Саме така «риб’яча кістка» є прекрасним інструментом при колективній роботі, або мозковому штурмі. При цьому увагу учасників концентрується не на скаргах і жалях, а на конкретних конструктивних пропозиціях по усуненню причин, які призвели до ситуації.
Головні принципи роботи зі схемою
При складанні та аналізі діаграми Ісікави важливо дотримуватися наступних правил:
- Необхідно враховувати все, навіть самі малозначні фактори та проблеми. Тільки так стає можливим відшукування першопричини ситуації, а отже, і пошук найефективнішого її дозволу.
- У ході аналізу важливо оцінювати фактори за їх значимістю. Так, виявляються корінні фактори – ті, які впливають на ситуацію найбільше.
- При внесенні в діаграму найбільш повної інформації (назв причин, дат, імен учасників, найменувань продукції) ситуація або проблема набуває ясність і наочність.
- Важливо! Процес пошуку та аналізу, інтерпретації проблем та чинників – це основна частина у створенні цілісної картини і тих конкретних дій або напрямків руху, які зможуть вирішити проблему або вирішити ситуацію.
Переваги і недоліки
Очевидними перевагами такого графічного аналізу є:
- Розкриття особистого і колективного творчого потенціалу.
- Встановлення всіх взаємозалежних причин і факторів, які призводять до виникнення проблеми або ситуації.
- Виявлення неординарних шляхів розв’язання проблеми.
- Простота і легка придатність.
Але у цього методу є свої недоліки:
- Відсутність правил перевірки. Таким чином, не представляється можливим простежити логічний ланцюжок у зворотному напрямку – від результату до першопричини.
- Складена «риб’яча кістка» може виявитися надто складною схемою без чіткої структури. Це тільки ускладнить аналіз і виключить можливість правильності висновків.
«Золотий ключик» успіху
Діаграма Ісікави застосовна не тільки в сфері менеджменту, торгівлі та управління якістю. Це зрозуміла і доступна форма для структурування всіх можливих причин з’явилася реальної ситуації, виявлення найбільш значимих з них і визначення шляхів їх корекції і виходу із проблемної зони.
Цей метод графічного аналізу знайшов своїх послідовників в освіті і медицині. А крім того, він застосовний і в простих життєвих ситуаціях.
