Діагностика обдарованості: поняття, методи проведення та результати

Загальні принципи діагностики творчих здібностей у дітей

Діагностика творчий обдарованості носить відносний характер, так як малюк спостерігається за ступенем залученості в креативне мислення. Таким чином виділяють декілька видів оцінок:

  • Індекс продуктивності – це сукупність числа відповідей до кількості завдань.
  • Ступінь оригінальності – сума індексів оригінальності окремих відповідей по відношенню до загального їх числа.
  • Унікальність відповідей – їх число по відношенню до загальної кількості відповідей.

У першому випадку мова йде про збір даних щодо заданих питань. Два останніх методу показують і відображають певну паралель між “особливими” і загальними відповідями.

Вибірка креативних здібностей за методиками наукової школи Д. Гілфорда і Торренса

Джон Гілфорд визначив певну закономірність, коли намагався вибудувати відмінність між декількома типами пам’яті і видами розумових операцій: конвергенція та дивергенція.

  • Діагностика обдарованості починається з конвергенції, коли мозок актуалізується. Наприклад, при рішенні задачі потрібно знайти одне рішення. Це те ж саме, що тотожність рішення по тесту на IQ.
  • Дивергентне мислення піддається діагностиці, але не швидко. Мислення відбувається в різних напрямах: варіація відповідей, варіанти рішень, перескакування, кілька правильних відповідей, множинність результатів.
  • Останнє породжує незвичайність, яка прирівнюється до оригінальності. Це одне з напрямків в діагностиці обдарованості дітей. Творчість оцінюється за останнім типом мислення. Тому розумові здібності, перевіряються за тестами IQ, не можна застосовувати до виявлення креативності, до оцінки творчих здібностей, оскільки дитина з конвергентним мисленням буде швидко знаходити єдине вірне рішення, а малюк з дивергентним мисленням буде схильний до різноманітності, що вимагає спочатку більше часу.