Прозорі берегині чорнила
Коли люди досить добре навчилися працювати зі склом, вони змогли по достоїнству оцінити його можливості. Вперше скляні чорнильниці стали робити в Англії. До нашого часу дійшли невеликі судини з різною огранюванням. Це чорнильниці, які змайстрували склодуви. Іноді скло спеціально зафарбовували, але не до такої міри, щоб неможливо було зрозуміти, наповнений посудину чи ні.
Ні краплі мимо
Чорнильниці – це посудина з фарбою, в який умочали перо. Часто багатогодинне написання листа або документа закінчувалося прикрою подією – в самий центр або десь збоку на папір падала крапля фарби і розтікалася негарною плямою. Або недбайливий писар перекидав чорнильницю на документ. Та й учні часто приносили додому зошити, рясно забруднені розлитої фарбою. Все це майже зійшло нанівець з появою спеціальних чорнильниць. Це були судини, всередину яких йшов конус. Подібний виріб англійських майстрів швидко завоювала повагу всіх, хто часто використовував чорнильниці. Адже для того, щоб фарба вилилася з ємності, її доводилося сильно трясти. А заваливаясь на бік або навіть перекидаючись, чорнильниця, завдяки хитрій конструкції, не исторгала з себе ні краплі!
