Чайник в Європі
В Європейській частині материка чайник з’явився вже в XVII столітті. Цьому посприяв англійський король, який вперше спробував смачний китайський напій у 1664 році.
Перший в Європі заварювальний чайник – це важкий і незручний посуд, виготовлений з кераміки. Він значно поступався китайським шедеврів. А це означало, що Китай аж до XVIII століття залишався єдиним постачальником фарфорових чайників. Після цього німці вже самі навчилися виготовляти порцеляну.
З тих пір пішло активне виробництво даної посуду на європейських заводах. Через деякий час стали з’являтися і чайники з срібла. На жаль, проіснували вони не дуже довго, так як сильно нагрівалися, а це псувало смак чаю. І до всього іншого у них нагрівалася ручка.
Як змінювалася форма чайників
В кінці XVIII століття заварювальний чайник придбав ті риси, які називають класикою. А в XX столітті виробники прагнули до більш простих форм, і при цьому намагалися підвищити функціональність даної посуду. Навіть застосовувалися деякі популярні напрямки в мистецтві. Наприклад, кубізм.
Завдяки Другій світовій війні та подальшого кризі історія чайника зупинилася на деякий час. І тільки в другій половині XX століття можна було спостерігати, як виробництво чайників заново почало розвиватися. У 1980-х виробники повернулися до давньої елегантності посуду XVIII століття. Класичні сервізи з порцеляни стали необхідним атрибутом в кожній родині, а також найпопулярнішим подарунком.
