Борисоглібський собор у Чернігові: опис, історія, фото

Цей храм розташований в центрі стародавнього міста, на території дитинця. Борисоглібський собор у Чернігові є німим свідком історичної епохи правління князів на Русі. Храм, який представляє собою уособлення справжньої сили, гармонії і спокою, щодня приваблює до себе багато відвідувачів. Борисоглібський собор у Чернігові (фото представлено далі у статті) є одним з чудових об’єктів Національного заповідника архітектури та історії. Побудований в якості княжої усипальниці, в даний час він функціонує як музей, крім того, тут регулярно влаштовуються концерти духовної музики.

Про місце розташування

Борисоглібський собор Чернігова (12 століття) розташований в старовинному центрі міста. Храм височіє на горі, на території парку відпочинку. Сьогодні у його приміщенні працює музей архітектури, що є частиною заповідника “Чернігів стародавній”, адміністрація якого розміщена неподалік, в будівлі Колегіуму. Це будова, зведена в 1672 році, в сімнадцятому столітті було частиною Борисоглібського монастиря, в якому містилася резиденція митрополитів Чернігова. Адреса Борисоглібського собору: Чернігів, вулиця Преображенська, будинок № 1.

Від ж/д вокзалу сюди можна доїхати автобусами: № 12 (виходити на зупинці «Готель «Україна») або № 1 (виходити на зупинку «Драмтеатр»). Далі можна дійти пішки в напрямку Алеї Героїв. Під’їхати до Борисоглебскому собору можна на власному транспорті, рухаючись зі сторони столиці автотрасою Р67, в яку переходить міжнародний автобан Е95 (М01). Автомобілістам знавці пропонують орієнтуватися по GPS-координатами: 51°29’21.12″N, 31°18’24.48″E.

Про особливості архітектури

Собор є прекрасним зразком чернігівської архітектурної школи хіі століття. Спорудження оснащений однією главою, висота якої досягає 25 м, шістьма стовпами і крестовидным куполом. Фасади собору представляють собою величезні стіни, прикрашені напівколонами, увінчаними поруч білокам’яних капітелей. Борисоглібський собор у Чернігові є надзвичайно потужним і статичним. Для його будівництва використовувалися виключно якісні матеріали. Храм прикрашає різьблення по каменю, красиві рельєфні орнаменти. Серед візерунків найбільш цікаві, на думку фахівців, рослинні, поєднуються з казковими мереживами з чарівних птахів і звірів. У храмі звертає на себе увагу також високу якість цегельної кладки, витончена різьба білокам’яних капітелей. На фасаді капітелі відтворені з сучасного оргскла за зразком початкових, в музеї можна побачити фрагменти оригіналів.

Борисоглібський собор у Чернігові: історія

Відомо, що храм був зведений на фундаменті більш давнього кам’яного споруди, за час свого існування не один раз перестраивавшегося. Спочатку Борисоглібський собор у Чернігові був створений як усипальниці князів Давидовичів і був головним кафедральним храмом. У 1786 році за наказом Катерини Другої він був ліквідований.

В ході своєї довгої історії собор неодноразово горів, руйнувався, зазнавав реконструкції. У сімнадцятому столітті в ньому був домініканський костел, а за радянської влади в церкві зберігалися солоні овочі. Під час війни 1941-1945 рр. храм зазнав значних руйнувань. В ході реставрації в післявоєнні роки археологам вдалося відшукати архітектурні елементи будови воістину унікальні – наріжний камінь порталу та дві різьблені капітелі. В процесі реставрації храму повернули його початкові давньоруські форми. В інтер’єрі Борисоглібського собору в Чернігові збереглися багато старовинні фрески, унікальна інкрустація підлоги.

Відомо, що в сімнадцятому столітті в храмі були поховані видатні діячі православної церкви: Феофіл Ігнатович, Амвросій Дубневич, Лазар Баранович, святитель Феодосій Углицький.

Внук Ярослава, будівельник собору

Будівничим собору, головного храму монастиря, в 1120 р. був чернігівський князь Давид, онук Ярослава Мудрого. Храму було дано назву на честь перших з усіх російських святих – Гліба і Бориса. Історії відомо, що Гліб – друге ім’я правлячого в Чернігові князя Давида, якого за його благочестя оголосили святим. Після смерті князь був похований у Борисоглібському соборі.

За часів Речі Посполитої

У шістнадцятому столітті будівля собору стало власністю монахів-домініканців, які його відновили і влаштували тут католицький костел. У період Речі Посполитої в храмі була зведена дзвіниця та інші монастирські будівлі. У будівлі була розширена східна частина, на фасадах зведені колони і зроблені вікна.

Повернення православ’я

Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в храм було повернуто православ’я. В 1672-му тут був створений монастир, який служив в якості резиденції єпископів, в цей же час Борисоглібський собор у Чернігові став кафедральним. Проіснувавши трохи більше століття, за указом імператриці Катерини II монастир був закритий.

Про Царських брамах від гетьмана Мазепи

Серед засновників собору не можна не згадати про гетьмана Івана Мазепу. До наших днів збережені карбовані Царські врата іконостасу, зроблені з срібла. Завдяки сприянню Мазепи, собором були отримані нові Царські врата вагою 56 кілограмів, викувані за вказівкою гетьмана на початку вісімнадцятого століття ювелірами Західної Європи зі срібла і золота. Відомо, що для виготовлення воріт майстри використовували матеріал з срібного ідола, що був знайдений у 1700-му при будівництві дзвіниці колегіуму. Ворота дійшли до наших днів неушкодженими. Їх висота становить 3,45 м. В якості унікального твору барокового мистецтва ворота були виставлені у 2008-2009 роках у Національному музеї історії України (Київ) та в Українському музеї (Нью-Йорк).

Про радянському періоді

Часи войовничого атеїзму відзначилися тим, що храм (або, вірніше, його майно) викликав пильний інтерес комісії з ліквідації монастирів. Незважаючи на те що громадськістю та вченими було вчинено активний опір, все ж у 1930-му Борисоглібський собор закрили. З нього зняли 14 дзвонів. У війну (в сорокові роки) храм був значно зруйнований (втрачені початкові апсиди і склепіння) в результаті попадання авіабомби. Для повернення спорудження архітектурних форм домонгольської епохи в 1950-е собор був знову перебудований. В результаті зникли всі нашарування 17-19-го ст., була розібрана вежа, зведена в стилі унікального українського бароко. В ході проведення реставраційних робіт багато фрагменти були відновлені із застосуванням сучасних матеріалів – оргскла і бетону. Зовнішній вигляд храму сьогодні являє собою, по суті, реконструкцію російсько-візантійського стилю архітектури.