Традиційні свинцево-кислотні акумулятори займають основну частку живлять 12-вольтних елементів у складі автомобільної техніки. Досвідчені водії чудово знайомі з вадами подібних АКБ і вміють без спеціального обстеження визначати момент, коли їх можна нести в пункт прийому на утилізацію. Так роблять користувачі, яким ніколи витрачати час на зайві маніпуляції для одержання максимальної вигоди з «вбитого» блоку живлення. Тим не менш операція переполюсовки акумулятора як відновлення його внутрішнього енергетичного потенціалу хоч і мінімально, але може принести певну вигоду.
Що таке переплюсовка АКБ?
Для розуміння сутності переплюсовки незалежно від характеру її наслідків з можливістю відновного ефекту слід розібратися в принципах даного явища. Почати слід з того, що кожна кислотна АКБ складається з декількох секцій – пластин, які виконують функції електродів. Одна група пластин заряджена позитивно, а друга – негативно. Наприклад, у тих же свинцевих акумуляторах секції з свинцю як такого мають «мінусовій заряд», а пластини на основі діоксиду свинцю заряджаються «плюсом». Власне, порушення в роботі АКБ нерідко відбуваються із-за нерівномірності розподілу зарядів, що пов’язано зі зниженням напруги в одній з груп електродів. Причому найбільшою навантаженні з більш інтенсивною втратою енергетичного потенціалу піддаються саме диоксидовые позитивно заряджені пластини. Очевидно, що переполюсовка акумулятора з відновленням ємності шляхом зміни полюсів може змінити ситуацію в кращу сторону, але наскільки це практично можливо в кожному конкретному випадку – залежить від безлічі факторів. Наприклад, фахівці відзначають, що АКБ з міцними свинцевими пластинами іноді піддаються відновленню з поверненням до 70% місткості.
Коли є сенс виробляти переполюсовку?
Зрозуміло, як універсальний спосіб ремонту акумулятора переполюсовка не може розглядатися. Можна говорити про те, що користувач від самої спроби «пожвавлення» пристрою нічого не втрачає крім часу і нервів, але є випадки, коли позитивний ефект у принципі неможливий. Наприклад, спроби відновлення акумулятора переполюсовкой ні до чого доброго не приведуть в наступних ситуаціях:
- Якщо батарея остаточно вийшла з ладу в результаті повного фізичного або хімічного руйнування. Розсипання структури електродів – явний знак, що від блоку слід позбуватися, причому якомога швидше.
- Корпус АКБ здувся і розпух. Теж недобрий знак, який свідчить про те, що і намагатися розбирати конструкцію не має сенсу.
- Електроліт сильно змінився в кольорі – його бурий відтінок також вказує на неможливість відновлення.
- Замикання пластин.
І все ж типові і критичні порушення у робочому процесі або втрата колишніх експлуатаційних якостей не виключають успіху при виконанні переполюсовки. Її цілком можна застосовувати до блокам, які не беруть заряд, швидко закипають, розряджаються за кілька хвилин і т. п.
Природна переполюсовка
Зміна полюсів заряду може відбутися без відома користувача в певних умовах. Для цього в першу чергу потрібна наявність різниці потенціалів між різними блоками електродів. В таких умовах одна секція буде втрачати заряд швидше і не виключено, що рівень ємності дійде до нуля, у той час як «робота» другої секції продовжиться. Саме в такій конфігурації можлива природна переполюсовка акумулятора автомобіля, коли один із зарядів починає діяти в зворотному напрямку, заряджаючи сусідній «нульовий» блок в протилежній послідовності. Спочатку до подібних і вже неконтрольованих процесів призводять такі чинники:
- Глибокий розряд АКБ.
- Руйнування в активній масі.
- Порушення в з’єднаннях блоку.
Заходи захисту АКБ від переполюсовки
Якщо немає мети створення умов для зміни полюсів, то в звичайному режимі експлуатації ймовірність такого явища буде досить мала. Дотримання стандартних правил обслуговування АКБ знизить її практично до нуля. Тим не менш, буде не зайвим мати уявлення про основні заходи профілактичного захисту акумулятора від переполюсовки:
- Підтримка конструкції блоку в справному стані – корпус повинен бути герметичним і чистим, що знизить ризики саморозряду.
- Коректне підключення проводів до клем АКБ і зарядного пристрою. Правильно організована електрична схема з’єднань практично виключає вірогідність зміни полюсів.
- Підтримання в нормальному стані електроліту. Процес сульфатації, зокрема, небезпечний не тільки ризиками переполюсовки, але і підвищенням небезпеки розгерметизації корпусу.
Технологія самостійного виконання переполюсовки
Операція досить проста і виконується в наступній послідовності дій:
- Проводиться загальна діагностика АКБ, в ході якої заміряється щільність електроліту, оцінюється стан електродів і визначається розподіл полярностей. Принципово важливо виділити секції з глибоким розрядом.
- Від ЗУ приєднуються проводи, але в зворотній послідовності, щодо колишньої схеми. Іншими словами, клема з «плюсом» з’єднується з «мінусом» і т. д. Що важливо, мова йде про часткову переполюсовке автомобільного акумулятора саме відносно електродів з глибоким розрядом. Зазвичай операція виконується за 1-2 секціями, а інші справні чіпати не варто.
- Лінія з «плюсом» додатково забезпечується пристроєм безпечного опору – наприклад, СПЗ на 50 кОм. Це дозволить виключити ймовірність короткого замикання.
Особливості подвійний переполюсовки
Якщо за мету ставиться позбавлення електродів від білого нальоту і наслідків сильної сульфатації, то себе виправдає і подвійна переполюсовка. Вона позбавить від зовнішніх фізико-хімічних процесів руйнування при зміні полюсів з поверненням старої електричної конфігурації підключення. Виконується подвійна переполюсовка акумулятора в тій же послідовності. Після зміни полярності відразу необхідно повторити набір дій, але в іншому порядку. Також варто враховувати, що дана операція покладає велику навантаження на АКБ і особливо на електроди. Тому виконувати подвійну переполюсовку рекомендується тільки у відношенні блоків з щільними, міцними і товстими пластинами.
Позитивний ефект переполюсовки
При успішному завершенні процедури в кращому випадку можна буде розраховувати ще на 2-3 роки експлуатації блоку, хоч і з мінімальними енергетичним потенціалом. Якщо паралельно з переполюсовкой провести заміну електроліту і грамотно виконувати перезаряд, то в перший час пристрій може продемонструвати і зовсім гарні показники працездатності. Інша справа, що і в цьому випадку відновлення акумулятора від переполюсовки дасть нетривалий ефект. Збільшена потужність швидко повернеться в колишній стан і надалі буде тільки знижуватися.
Негативний ефект переполюсовки
Говорити про негативні чинники переполюсовки стосовно до абсолютно непрацюючої батареї складно. Але в тому і проблема, що ефект відновлення може мати місце тільки у випадку, коли потенціал ще не втрачено повністю. Тобто реанімувати блок можна іншими способами, а наслідки від переполюсовки акумулятора можуть виражатися у повному руйнуванні тонких пластин вже без всяких шансів на повернення працездатності. Найбільш образливі наслідки в цьому контексті відбуваються за природною переполюсовки. Неправильне підключення тих же клем у цілком працює АКБ призведе до аналогічних процесів руйнування, але в більш короткі терміни, так як без користувальницького контролю будуть виключені обов’язкові умови запобігання пристрою.
Висновок
Практика відновлення акумуляторів в Росії оформилася не на пустому ґрунті. В її основі складається думка про те, що виробники АКБ навмисне ввели поняття необслуговуваного джерела живлення, підштовхуючи споживача до передчасної купівлі нового елемента. Та все ж на практиці добитися помітного збільшення працездатності пристрою вдається лише у вкрай рідкісних випадках. Що стосується конкретно відновлення акумулятора переполюсовкой, то спосіб досить клопіткий і небезпечний з точки зору ризиків отримання хімічних травм. Якщо ж говорити про результат, то в кращому разі доведеться розраховувати на підтримку невеликого енергетичного запасу протягом обмеженого проміжку часу, що все-таки рекомендується використовувати на придбання нового блоку.
