Брат
Паралельно історії Бориса Сандуленко розвивалася і творча кар’єра його молодшого брата Леоніда, який народився 19 серпня 1956 року.
Він повністю повторив шлях Бориса. Почав співати з раннього віку, закінчив диригентсько-хорове відділення Київської музичної школи імені Лисенка М., а потім і Київську державну консерваторію, вечорами підробляючи співаком в ресторанах.
Леонід став першим циганом, який удостоївся звання “Народний артист України”.
Він довгий час працював у Київському мюзик-холі, після чого створив свій власний сімейний ансамбль “Гиля ромен”, з яким гастролював у США, Канаді, Франції, Іспанії, Бельгії, Швейцарії, Голландії, Чехії, Словаччини та Німеччини, виконуючи українські, російські та циганські пісні, романси, а також вітчизняні та зарубіжні шлягери.
Валентина Курдюкова
У біографії та особистому житті Бориса Сандуленко виконавиця Ксанки Щусь, героїні легендарної кіноепопеї про невловимих месників, з’явилася в 1970 році.
Валентина народилася в Москві 13 грудня 1951 року. Її батько працював будівельником, а мати була продавцем квитків у кінотеатрі. До своїх чотирнадцяти Валя Курдюкова вже мала спортивний розряд “Кандидат у майстри спорту з художньої гімнастики.
Для ролі Ксанки в нову кінокартину “Невловимі месники” її режисеру Едмону Кеосаяну потрібна спортивна і фізично міцна дівчина. Валентина, у своїй звичайному житті колишня товариською, але зухвалої пацанкою, підійшла всім вимогам.
Перша частина трилогії, “Пригоди невловимих”, вийшла у 1966 році. Фільм отримав шалений успіх у глядачів, а четверо юних акторів, які зіграли в ньому головні ролі, вмить стали кумирами для всієї молоді країни.
На хвилі успіху було вирішено знімати продовження. Вже через два роки, в 1968 році, вийшли “Нові пригоди невловимих”, практично повторивши успішність першої картини.
Однак в останній частині трилогії, “Корона Російської імперії, або Знову Невловимі”, що вийшла на екрани в 1971 році, глядачі побачили вже подорослішали героїв, позбавлених колишньої дитячої переконливості і чарівності. Фільм не отримав глядацької симпатії, а критики взагалі назвали цю картину однією з найгірших стрічок, що вийшли в прокат в тому році.
Після виходу останнього фільму трилогії Валентина Курдюкова назавжди пішла з кінематографа, незважаючи на те, що всі її партнери продовжили свою акторську кар’єру, правда, без особливого успіху, як і вона, за великим рахунком так і залишившись акторами однієї ролі.
Ще з першої частини трилогії Валентина Курдюкова таємно закохалася в юного яскравого красеня-цигана Василя Васильєва.
Проте свою долю їй судилося зв’язати зовсім з іншим представником цього народу.
