Антиклерикалізм
Це соціальний рух, яке спрямоване проти духовенства, релігійних організацій та їх влади – політичної, економічної, а також в області культури, науки, освіти. Окремі його ідеї висловлювалися ще древніми філософами. У Європі в Середні століття антиклерикалізм представляв собою форму боротьби проти проповідуваної церквою ідеї про перевагу духовної влади над світською. Тоді основним напрямком його було засудження феодальної церкви. При цьому орієнтовані проти церкви руху селян, насамперед, переслідували економічні цілі.
В епоху Відродження ідеологи антиклерикалізму – це представники гуманістичного напряму: філософи і літератори, які виражали ідеї ранньої буржуазії. Їх творчість сприяла початку боротьби за терпимість до різних віросповідань, за відродження античного погляду на людину, втраченого в католицизмі. Такими діячами були, наприклад, Джордано Бруно, Лоренцо Валла, Поджо Браччолини, Леонардо Бруні.
