Присвячення Богу
Тепер він відчував свою потребу піти в монастир, де люди день і ніч безперервно моляться Богу.
Спочатку він відправляється в Югославію, а звідти тримає шлях на Афон і приймає чернечий постриг у російському монастирі в ім’я святого великомученика Пантелеймона.
У 1930 році Бог сподобив його знайомством з відомим старцем Сильваном Афонським, пізніше канонізованим Російською Православною Церквою. Саме він стає його духовним батьком, який дає йому багато мудрих відповідей і настанов, що хвилювали його всі минулі роки. Спілкування зі старцем стало для ченця Софронія справжнім фундаментом усієї подальшої духовного життя.
Рукоположення
Його висвячення відбулося 30 квітня 1932 року. У 1935 році ієродиякона Софронія стала мучити важка хвороба, і він опинився на межі смерті. Багато його побратими були впевнені в тому, що йому залишилося недовго жити на цьому світі. Але у Бога на нього були зовсім інші плани. За Його милосердя і завдяки молитвам преподобного Силуана отець Софроній прожив довге життя.
24 вересня 1938 року відбулася сумна події для всієї монастирської братії та духовних чад – старець Силуан відійшов до Господа. Але перед своєю смертю він передав свої записи своєму учневі батькові Софронію, які стали основним матеріалом для друкованого видання «Старець Силуан».
