Психологічна готовність дитини до навчання в школі являє собою комплекс властивостей і вмінь, які допоможуть першокласникові освоювати навчальну програму в колективі однолітків. Визначає її, як правило, дитячий психолог, грунтуючись на результатах розроблених для цього тестів.
Особливості вікового розвитку
У дошкільному віці дитина переживає кризу сепарації в 6-7 років. Він проходить не так помітно, як криза негативізму в 3-4 роки. Головна зміна цього періоду – здатність зберігати в свідомості рекомендації та установки батьків. Для малюка мама і тато незримо присутні, коли вони далеко.
Психологи стверджують, що це зміна визначає здатність дітей витримувати розлуку з ними без неврозів, які неминучі до 6 років. Тому в такому віці доречно визначати психологічну готовність дитини до школи.
У цей час для фізіологічного і психологічного розвитку характерні такі серйозні зміни:
- Перебудовується імунна система, з чим пов’язані часті хвороби на сьомому році життя.
- Дозрівають ділянки мозку, відповідальні за логічне мислення та здатності робити те, що потрібно, а не хочеться, з’являється вміння узагальнювати, формувати і утримувати цілісні образи.
- У дитини з’являється жага до пізнання, йому все потрібно, все цікаво. Він багато чого починає і кидає на половині шляху.
- Гра відходить на другий план після зайнятості освоєнням нової інформації і навичок.
- Крім люблячих батьків, у дитини з’являється психологічна потреба у наставника, що навчає, оцінює, піклується і критикує.
Розглянемо, які існують характеристики психологічної готовності до навчання у школі.
