Що являє собою дослідницький метод навчання? Це не що інше, як організація пізнавальної і пошукової діяльності учнів, яка здійснюється при постановці вчителем різних завдань. При цьому всі вони вимагають від дітей самостійного творчого рішення.

Сутність дослідницького методу навчання обумовлена його основними функціями. З його допомогою виробляється організація творчого пошуку та застосування знань. При цьому в процесі діяльності відбувається оволодіння науками, а також формується інтерес і потребу в самоосвіті та творчої діяльності.

Суть методу

Застосовувати в педагогіці дослідження в процесі навчання почали більше півтора століть назад. Сутність такого методу передбачає наступне:

  • спостереження з подальшою постановкою питань;
  • прийняття можливих рішень;
  • дослідження наявних висновків і вибір з усіх лише одного як найбільш ймовірного;
  • додаткову перевірку висунутої гіпотези і її остаточне затвердження.

Отже, дослідницький метод навчання — це спосіб міркування при отриманні конкретних фактів під час самостійного спостереження і вивчення об’єктів школярами.

Цілі роботи

Дослідницький метод навчання передбачає самостійне проходження учнями всіх етапів експерименту аж до аналізу отриманих результатів.

Серед цілей, переслідуваних у цьому випадку педагогом, — необхідність:

  • залучення вихованців до процесу отримання нових знань;
  • освоєння дітьми нестандартних форм пізнавальної діяльності;
  • навчання користуванню практичними матеріалами, монографічної, навчальної та нормативною літературою, статистичними даними, а також мережею Інтернет;
  • вироблення вміння роботи з комп’ютером і його основними програмами;
  • надання школярам можливості публічних виступів, виступів в полеміку, доводячи до слухачів свою точку зору і обґрунтовано схиляючи аудиторію до прийняття висунутих ідей.

Серед основних цілей використання дослідницького методу навчання знаходиться також розвиток у дітей таких умінь:

  • знаходження і формулювання наукової проблеми;
  • актуалізації протиріч;
  • визначення об’єкта, а також предмета дослідження;
  • висунення гіпотез;
  • планування і проведення експерименту;
  • перевірки гіпотези;
  • формулювання висновків;
  • визначення меж і сфер застосування отриманих під час дослідження результатів.

Характерні ознаки

При використанні дослідницького методу навчання на уроках відбувається наступне:

  • Педагог разом з учнями формулює проблему.
  • Нові знання учням не повідомляються. Учням належить отримати їх самостійно під час дослідження проблеми. В їх завдання входить також порівняння різних варіантів відповідей і визначення тих коштів, які дозволять досягти потрібного результату.
  • Діяльність вчителя в основному передбачає оперативне управління тим процесом, який здійснюється при вирішенні проблемних завдань.
  • Отримання нових знань відбувається з високою інтенсивністю і з підвищеним інтересом. При цьому предмет пізнається досить глибоко і міцно.
  • Дослідницький метод навчання передбачає здійснення процесів спостереження і пошуків висновків під час роботи з книгою, виконання письмових вправ, а також лабораторних і практичних робіт.

    Різноманітність активних способів отримання знань

    У процесі навчання відбувається постійна взаємопов’язана діяльність педагога і учнів. Її здійснення можливе при використанні визначеного способу або методу отримання знань.

    Педагогічній науці достеменно відомо, що розвиток учня неможливе без його включення в самостійну діяльність, яка передбачає розв’язання поставлених перед дитиною проблем. Саме цю задачу виконують дослідницький та евристичний методи навчання, які передбачають пошуковий характер роботи дітей. Здатність до такої діяльності розглядається в досить широких межах, підрозділяючись на такі напрямки:

    • проблемно-пошуковий виклад;
    • активні способи;
    • проектні методи і т. д.
    Дивіться також:  Мережеве суспільство: основні поняття, концепції, розвиток

    Проблемно-пошукове навчання

    Дослідницька діяльність учнів в умовах сучасної школи є однією з найбільш ефективних методик. Вона сприяє розвитку у дітей творчих здібностей, активності та самостійності.

    Одним із прийомів дослідницького методу навчання є застосування його проблемно-пошукової форми. У цьому випадку учням пропонується стати першовідкривачами, які здобувають нові знання з тих чи інших предметів. Подібне стає можливим у разі такої організації навчального процесу, коли створена на уроці педагогічна ситуація вимагає від дітей логічної оцінки поставлених завдань та інтелектуального пошуку рішень з прийняттям самого зваженого з них.

    Основні прийоми

    При проблемних і пошукових дослідницьких методах навчання вся діяльність учнів спрямована на придбання нових знань.

    З метою використання даного напрямку вчитель ставить перед учнями практичні завдання.

    Прийоми дослідницького методу навчання у цьому випадку полягають у наступному:

    • Створення проблемної ситуації.
    • Організації спільного обговорення найбільш оптимальних варіантів для її розв’язання.
    • Виборі найбільш раціонального способу, що дозволяє вирішити наявну проблему.
    • Узагальненні отриманих даних.
    • Формулюванні висновків.

    Пошуковий дослідницький метод навчання може бути організована на будь-якому етапі шкільних занять. Вчитель у цьому випадку необхідно сформувати внутрішню мотивацію дитини.

    Виходячи з рівня мислення учнів різних вікових категорій, в цьому випадку можуть бути використані різні прийоми дослідницького методу навчання. Серед них:

  • Індуктивний умовивід. Воно має безпосередній зв’язок з наглядом і порівнянням, аналізом і виявленням закономірностей, які в подальшому повинні бути узагальнені. Індуктивний умовивід дозволяє розвивати у школярів логічне мислення, а також активізує пізнавальний напрямок навчальної діяльності.
  • Проблемний виклад. Цей прийом є черговим кроком на шляху до здійснення дослідницької діяльності.
  • Частково-пошуковий. Даний прийом передбачає отримання учнями питань з подальшим пошуком відповідей або виконанням завдань пошукового характеру.
  • Основною метою і призначенням проблемно-дослідницького методу навчання є подолання механічного засвоєння знань та активізація розумової діяльності дітей. Створення проблемної ситуації, ініційованої вчителем при постановці певного питання або видачі завдання, служить поштовхом до пошуку виходу з неї.

    Рівні дослідницького навчання

    Знаходячи відповіді на поставлені вчителем запитання, діти міркують, аналізують, порівнюють і роблять висновки, що дозволяє їм сформувати міцні навички самостійної роботи.

    При дослідницькому методі навчання можуть бути використані три рівня подібної діяльності:

  • Педагог ставить перед учнями проблему і одночасно з цим намічає методику її розв’язання. Школярі шукають відповідь або самостійно, або під безпосереднім керівництвом учителя.
  • Проблема ставиться учнем. Педагог надає допомогу в її вирішенні. У цьому випадку нерідко використовується колективний або груповий пошук відповіді.
  • Проблема ставиться і вирішується учнем самостійно.
  • Проведення дослідницької діяльності при проблемно-пошуковому методі навчання дозволяє дітям перебувати у навчальному процесі активної позиції. Вона передбачає не просте засвоєння тих знань, які підносить школярам вчитель, а їх самостійне одержання.

    Активне навчання

    Під таким отриманням знань розуміють методи, за допомогою яких відбувається мотивація учнів до розумової та практичної діяльності для оволодіння ними навчального матеріалу. У такому разі викладач також не виробляє виклад готових знань, їх запам’ятовування і подальше відтворення. Він спонукає школярів самостійно здобувати вміння під час проведеної їм практичної і розумової діяльності.

    Дивіться також:  Значущі точки планетарної орбіти - афелій і перигелій, а також планетарні вузли

    Для активних методів навчання характерно те, що в їх основі лежить мотивація до здобуття знань, без якої неможливий рух уперед. Виникли такі педагогічні засоби у зв’язку з тим, що перед освітньою системою суспільство стало ставити нові завдання. На сьогоднішній день школи повинні забезпечити формування у молоді пізнавальних здібностей та інтересів, творчого мислення, а також навичок і умінь до самостійного відання праці. Поява подібних завдань стало наслідком бурхливого розвитку інформаційного потоку. І якщо в колишні часи отримані в системі освіти знання могли служити людям довго, то зараз вони вимагають постійного оновлення.

    Дослідницький метод активного навчання володіє різними формами. Серед них:

  • Аналіз конкретних ситуацій. Така форма навчання дозволяє розвинути здатність до аналізу певної проблеми. Стикаючись з нею, учень повинен визначити її основне питання.
  • Розігрування ролей. Найчастіше використовується такий дослідницький метод навчання в ДНЗ. Це ігровий спосіб активного навчання. При його використанні виробляється постановка завдань і розподіляються конкретні ролі між учасниками, їх взаємодія, висновок педагога і оцінка результатів.
  • Семінар-дискусія. Подібний метод, як правило, застосовується для учнів старших класів. На таких семінарах школярі вчаться точним висловлюванням своїх думок під час виступів і доповідей, активного відстоювання власної точки зору, аргументованого заперечення і спростування помилкової позиції опонента. Подібний метод дозволяє учневі вибудувати певну діяльність. Це і призводить до підвищення рівня її особистісної та інтелектуальної активності, а також включеність у процеси навчального пізнання.
  • Круглий стіл. Подібний метод активного навчання застосовується з метою закріпити ті знання, які були отримані дітьми раніше. Крім цього, проведення круглих столів дозволяє школярам отримати додаткову інформацію, навчитися культурного ведення розмови та сформувати уміння вирішувати виникаючі проблеми. Характерна риса такого методу полягає в поєднанні тематичних дискусій з груповою консультацією.
  • Мозковий штурм. Подібний метод широко застосовується при вирішенні практичний і наукових проблем, а також для продукування нових цікавих ідей. Мета мозкового штурму полягає в організації колективної діяльності, спрямованої на пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми. Подібний метод дозволяє школярам творчо засвоювати навчальний матеріал, виявляти зв’язок теорії з практикою, активізувати свою навчально-пізнавальну діяльність, формувати здатність до концентрації уваги, а також напрямку розумових зусиль на вирішення завдання.
  • Проектний метод

    Під таким педагогічним способом розуміється така організація діяльності навчання, результат якої виражається в отриманні певного продукту. При цьому така освітня технологія передбачає тісний зв’язок з життєвою практикою.

    Метод проектів — дослідницький метод навчання. Він дозволяє сформувати у дітей специфічні уміння, знання і навички завдяки системній організації навчального пошуку, має проблемно-орієнтований характер. При використанні методу проектів учень включається в пізнавальний процес, самостійно виробляє формулювання проблеми, здійснює підбір потрібної інформації, розробляє варіанти для її вирішення, робить необхідні висновки і аналізує власну діяльність. Таким чином, поступово у школяра формується досвід (як навчальний, так і життєвий).

    Останнім часом метод проектів все частіше застосовується в системі освіти. Він дозволяє:

    Дивіться також:  "Дозвільний": значення слова, походження і застосування
  • Не тільки передавати учням певний обсяг знань, але й навчати самостійно їх набувати, а також використовувати у подальшому.
  • Отримувати комунікативні уміння і навички. Дитина в цьому випадку вчиться працювати в групі, граючи роль посередника, виконавця, лідера і т. д.
  • Знайомитися з різними точками зору на певну проблему і набувати широкі людські контакти.
  • Вдосконалювати вміння використовувати дослідницькі методи, збирати факти та інформацію, а також аналізувати дані при їх розгляді з різних точок зору, висуваючи гіпотези і роблячи висновки.
  • При придбанні описаних вище навичок школяр стає більш пристосованим до життя, вміє адаптуватися при змінних умовах і орієнтуватися в самих різних ситуаціях.

    В дослівному перекладі з латинської проект — «кинутий вперед». Тобто він являє собою прообраз або логотип того чи іншого виду діяльності або об’єкта. Слово «проект» означає пропозицію, план, заздалегідь написаний текст документа і пр. Але якщо даний термін віднести до навчальної діяльності, то під ним мається на увазі цілий комплекс дослідницьких, пошукових, графічних, розрахункових та інших видів робіт, виконуваних навчаються самостійно, які переслідують своєю метою теоретичне або практичне рішення актуальної проблеми.

    Використання методу проектів передбачає таку побудову освітнього процесу, при якому доцільна діяльність учня узгоджується з його особистими цілями і власним інтересом. Адже зовнішній результат виконаної роботи можна побачити і в подальшому осмислити. Його цінність полягає в застосуванні на практиці. Внутрішній результат є отриманням досвіду діяльності. Це безцінне надбання учня, яке поєднує в собі уміння та знання, цінності і компетенції.

    Класифікація елементів активної пізнавальної діяльності

    Кожен з навчально-дослідницьких методів навчання передбачає проведення роботи в різних напрямках.

    При цьому вся вона може бути диференційована по цілі, досліджуваного об’єкта, місця і часу проведення і т. д. Так, розрізняють:

  • Дослідження по цілі. Вони бувають інноваційними, тобто передбачають отримання новітніх наукових результатів, а також репродуктивними, тобто раніше кимось отриманими.
  • Дослідження за змістом. З одного боку вони поділяються на теоретичні і експериментальні, а з іншого — на природничі та гуманітарні. Перші з таких досліджень здійснюються при проведенні учнями власних експериментів і спостережень. Другі виробляються при вивченні та подальшому узагальненні матеріалів і фактів, які містяться в різних джерелах. Крім цього, за своїм змістом навчальні дослідження поділяються на моно-, міжпредметні, а також надпредметные. При використанні перших з них учні отримують навички й уміння в межах одного наукового напряму. Міжпредметні дослідження здатні вирішити поставлену задачу при залученні знань з кількох дисциплін. Надпредметные роботи учнів виходять за рамки тих навчальних планів, які є в освітньому закладі.
  • Дослідження за методами проведення. Наприклад, з фізики вони можуть бути калориметрическими, спектральними і т. д.
  • Дослідження по місцю, а також часу їх проведення. У цьому випадку вони бувають позакласними або урочными.
  • Дослідження по тривалості бувають довготривалими, проведеними протягом декількох років або місяців, середньостроковими (кілька тижнів чи днів) і короткостроковими (урок або певна його частина).