Вимушені відмови
Не завжди правителі відмовлялися від прав на престол за власним бажанням. Програв війну імператор Франції Наполеон Бонапарт змушений був підписати у 1814 р. зречення під гнітом обставин, коли від нього відмовився не тільки Сенат, але та армія. За Фонтенблоскому договором він отримав у володіння невеликий острів Ельба в Середземному морі, де і помер в 1821 р.
Австрійський імператор Фердинанд I відрікся від престолу внаслідок революції 1848 р. Після підписання акта він поїхав жити у власний маєток, де займався сільським господарством.
В історії Росії
Відмова від прав на престол російського імператора Миколи II, став результатом лютневої революції 1917 р., — тема не нескінченних дискусій і суперечок. 2 березня 1917 р. (дата зречення) — це день загибелі російської монархії.
М’який за характером, нерішучий Микола II до 1917 р. залишився без підтримки народу, буржуазії і навіть армії. Під тиском голови Державної думи Михайла Родзянка імператор сам написав текст зречення, в якому відмовлявся від прав на престол від свого імені та від імені сина Олексія на користь брата, великого князя Михайла. Останній, у свою чергу, підписав такий же документ відразу після Миколи.
Всі командувачі армією і флотом, за винятком адмірала Колчака, надіслали телеграми, в яких схвалювали рішення монарха. Через 16 місяців царська сім’я була розстріляна.
Підіб’ємо підсумок. Зречення — це добровільний або вимушений акт відмови від прав на престол внаслідок неможливості далі здійснювати монархом функції по управлінню державою.
