У старшому дошкільному та молодшому шкільному віці втілення фантазій дитини зазнає трансформацію. Велика частина уявних сюжетів і образів, що народжуються у свідомості маленької людини, вже не знаходить прояви в ігрових ситуаціях і творчому самовираженні, а відтворюється дитиною в розумі. Саме на цьому етапі важливо допомогти юному фантазеру не піти з головою в світ вигаданих образів, а підпорядкувати свою уяву реальним цілям, навчитися продукувати ідеї.
Вправи для розвитку уяви у молодших школярів можуть бути наступними:
«Практика Л. Н. Толстого». Дитині показують будь звичний йому предмет (зошит, лампу, стіл) і просять її уявити, як ніби він прийшов з далекої країни, де про призначення цього предмета ніхто нічого не знає. Якими доступними поняттями іноземець міг би описати побачену річ і яке значення надав їй?
«Жива картинка». Спочатку батьків з дитиною слід уявити, що вони отримали дивовижну здатність оживляти все, що намалюють на папері. Почати можна з простих образів – сонечка, хмарки, квіточки, а потім перейти до більш складних об’єктах – вигаданим персонажам, древнім тварин, будівель. Як поведуть себе ожилі предмети, чи вони будуть мати потребу в адаптації, які нові властивості у них проявляться?
«Чарівний ліс». Батьківського рукою на великому аркуші паперу малюється 3-4 стоять окремо дерева, а весь вільний біле простору заповнюється хаотично розкиданими крапками і штрихами. Дошкільнику дається завдання домалювати на папері ліс, задіюючи в малюнку всі випадкові елементи, а потім розповісти про його чудеса.
Часто в дитячих журналах або навчальних робочих зошитах можна знайти ігрові завдання «Продовж малюнок». Дитині дається один нескладний елемент у вигляді великої літери чи цифри (геометричної фігури, ламаної лінії), який пропонується розвинути до самостійного зображення. Це вправа на розвиток уяви дошкільнят вчить мислити логічно і покращує дрібну моторику пальців.
