Принципи і завдання методу
Суть даного методу контролю полягає в дослідженні поверхонь цільових об’єктів шляхом зовнішнього огляду. На початковому рівні оператор вивчає зони зварного шва, використовуючи власний зір, але можуть застосовуватися спеціальні технічні пристрої. Наприклад, оптичні прилади дають можливість дослідження поверхонь в умовах наближення і акцентування зони шляхом світлового випромінювання. Це дає можливість не просто візуального контролю, але і фіксації певних параметрів вже виявленого дефекту.
В результаті огляду повинна сформуватися дефектологічна карта із зазначенням місць пошкодження, вад та відхилень у місці зварного з’єднання. На основі отриманих даних проводиться доробка шва або утилізація деталі в залежності від можливостей відновлення ділянки.
Цільові дефекти для виявлення
До основних дефектів і відхилень зварного шва, які виявляються при зовнішньому контролі, відносяться:
- Непровари. Нещільність або часткове несходження двох поверхонь деталей з-за недостатньо розплавлених кромок.
- Угнутості. Навпаки, був допущений надмірний проплав кореня зварного шва, в результаті чого деформувалася структура основи. В даному випадку візуальний контроль лише фіксує факт наявності дефекту, а його характеристики виявляються методами внутрішнього неруйнівного контролю.
- Підрізи. Заглиблення, що йде по лінії сплаву. Допускається із-за неправильного напрямку дуги при зварюванні або внаслідок зовнішнього механічного пошкодження.
- Опуклості. Зазвичай формуються з-за неправильної подачі захисної газової суміші або при порушенні температурного режиму в ході розплаву.
