Норми
В ході дослідження показників виробничої діяльності часто застосовують норми для визначення необхідної кількості ресурсів і прибутку. Нормування дозволяє проводити періодичний контроль виконання виробничих програм. Для цього розробляють систему гранично допустимих величин. Таким критеріям повинні відповідати основні виробничі показники. Це говорить про ефективність роботи організації.
Норми виробничих показників поділяють на групи за видами ресурсів. Це дозволяє всебічно оцінити процес виготовлення продукції. Нормуванню підлягають такі виробничі ресурси:
- час;
- трудові ресурси;
- витрата матеріалів;
- енергоресурси;
- інструменти;
- запасні частини.
Якщо перераховані показники виходять за межі встановлених норм, це говорить про недотримання технології виробництва. Подібні факти призводять до виготовлення неякісної продукції, підвищення її собівартості, зниження обороту та обсягів випуску. Тому в ході виробничого циклу постійно контролюються представлені показники з метою недопущення перевищення нормативів, підтримки процесу виготовлення продукції на потрібному рівні.
В ході оцінки виробничих показників розглядаються основні нормовані характеристики. До основних з них відносяться:
- час виробництва одиниці продукції;
- кількість виробленої продукції в одиницю часу;
- чисельність робітників, що припадає на одиницю виробничого устаткування;
- випуск продукції одним працівником в одиницю часу;
- витрата матеріалів, напівфабрикатів, сировини, енергоресурсів, які потрібно витратити на виробництво одиниці продукції.
Щоб виконати розрахунок, представлені показники виражають у числах. Це дозволяє порівняти їх з плановим значенням. Наприклад, норма випуску кількості готової продукції в одиницю часу становить для цеху 150 тис. деталей в місяць. Фактично було виготовлено 155 тис. деталей. Цех перевиконав норму на 5 тис. деталей, що є позитивною тенденцією, що свідчить про правильної організації виробничого процесу.
Недоліком цієї методики є факт, що не всі показники можна нормувати. При цьому на вдосконалення методики і підгонку її під існуючі умови виробництва потрібно час. Створення критеріїв нормування повинно ґрунтуватися на великому досвіді, а також глибоких дослідних роботах.
