Нинішня практика у Православних Помісних Церквах
Відомо, що в Елладської і Константинопольської церквах заборонено вінчати у Великдень, Богоявлення, П’ятидесятницю, Різдво Христове, у Великий піст (від Сиропусним тижні), Різдвяний (з 18 по 24 грудня), Успенський, а також в день Усікновення глави св. Іоанна Предтечі, якщо він на пісний день припадає.
У Кіпрської церкви не можна проводити розглянутий нами обряд по п’ятницях і середовищ, 5 і 6 січня (Хрещення Господнє), у Великий піст (з тижня Сиропусним) і Різдвяний (з 13 по 25.12 включно), а також в суцільні седмиці (тобто в Світлу і Сирну седмиці і тиждень Духа Святого), в день Усікновення глави Св. Предтечі Іоанна.
У Сербській Церкві – в середу і п’ятницю, на період чотирьох великих постів, на Великдень і Світлу Седмицю, 18 січня (напередодні Хрещення Господнього).
В Румунських храмах – у Великий піст (крім Сиропусним тижня та з благословення архієрея – Благовіщення), Успенський, Різдвяний (в Николин день дозволяється вінчання з благословення архієрея), у Світлу седмицю, у п’ятницю і середу, в період від Різдва Христового до Богоявлення, напередодні і в дні свят Панських.
Якщо порівняти нинішні практики Помісних Церков, то можна побачити, що лише в Російській Церкві в суботу, вівторок і четвер вінчання не здійснюється. У православному грекоязычном світі неділя та субота є базовими днями вінчань. При цьому про якісь критичні заяви щодо цієї практики повірених афонського чернецтва, яке християнське життя балканських православних народів надавало винятковий вплив на протягом багатьох століть, невідомо.
А один із законів візантійського праці «алфавітна Синтагма» Матвія Властаря (XIV ст.) свідчить, що траур за померлим близьким для перенесення шлюбу не є причиною.
Також видно, що у багатьох Церквах можна вінчання напередодні пісних днів, а нинішня російська методу, що забороняє вінчання в четвер і вівторок, суперечить і практиці інших Церков, і загальним церковним переказом про пісних днях. Також відомо, що ця практика склалася дуже пізно, не раніше XVII століття.
