Характеристики
Темперований лад виявився корисним в першу чергу при виконанні вокальної музики. З його введенням співаки отримали можливість виконувати твори в найбільш зручній для них тональності. А значить, вокалісти позбавилися від необхідності перенапружувати свої голосові зв’язки, беручи занадто низькі або високі ноти, нехарактерні для їх діапазону. Звичайно ж, таке вільне поводження з музичним матеріалом вітається далеко не у всіх жанрах. У першу чергу це стосується класичної музики. Наприклад, виконання оперних арій у інших, не оригінальних тональностях, вважається неприйнятним.
Також неприпустимо транспортування симфоній, класичних інструментальних концертів, сонат, сюїт і багатьох творів інших жанрів. На відміну від естрадної музики, тональність тут має набагато більше значення. Історія знає приклади наявності у деяких композиторів “кольорового” музичного слуху. Тобто для цих діячів мистецтв кожна тональність асоціювалася з певним відтінком. Таким сприйняттям музики відрізнялися Скрябін і Римський-Корсаков.
Інші ж класичні композитори, хоча і не мали такого “кольорового” сприйняття звуку, але все ж розрізняли тональності за іншими характеристиками (теплоті, насиченості і так далі). Транспортування їх творів довільні тональності є неприпустимим, оскільки спотворює задум автора.
