Висновок
Актуальність проблем, що стоять в аграрному секторі землеробства, підкреслює залежність продовольчого забезпечення людини від природних біологічних і хімічних систем. Здавалося б, невідоме перш розвиток технічних засобів і синтезованих речовин для живлення грунту повинна гарантувати стабільність процесів сівозміни. Але навіть інноваційні способи, прийоми і системи обробітку ґрунту не усувають ризики негативних процесів, які через роки проявляються у вигляді виснаження родючих шарів. Проблеми такого роду зумовлена тим, що ґрунт є багаторівневою складною екосистемою, взаємопов’язаної з величезною кількістю сторонніх факторів впливу. Втручаючись у пристрій даної біологічної інфраструктури, людина порушує відразу цілий ряд природних процесів. На цьому тлі з’являються і нові принципи обробки землі, багато в чому пов’язані з скороченням механічного впливу на її структуру.
