Слова грають найважливішу роль в житті людини і суспільства. Вони допомагають висловлювати думки та емоції, описувати явища і предмети, спілкуватися і передавати інформацію. Сучасний світ неймовірно мінливий, тому збагачення словникового складу мови відбувається постійно. З’являються слова, що позначають нові явища і речі. Інші слова змінюються, виходять з вживання або зникають зовсім.
Лексика: визначення терміна
Лексика, або словниковий склад мови – це вся сукупність слів певної мови. До неї належить будь-яке існуюче слово, навіть дуже рідко вживане. Термін «лексика» також можна застосовувати по відношенню до різновиду мови (наприклад, книжкова лексика), письменнику (лексика Достоєвського), твору (лексика «Євгенія Онєгіна») або будь-якої людини (у лектора багата лексика). Формування словникового складу мови – це складний, безперервний і тривалий процес. Вивченням лексики займаються лексикологія і лексикографія.
Лексикологія
З грецької «лексикологія» буквально перекладається як «наука про слово». Ця наукова дисципліна вивчає словниковий склад мови. Об’єктом розгляду стає слово в якості значущої лексичної одиниці. Лексикології з’ясовують значення і характеристики певних слів, їх місце в мовній системі, походження і стилістичну забарвлення. Наука про словниковому складі мови аналізує і описує закони архаїзації та оновлення лексичної системи.
Лексикографія
Лексикографія — особливий розділ мовознавства, який займається упорядкуванням та вивченням різноманітних словників. Значення таких посібників складно переоцінити, адже вони не лише дозволяють людям глибше оволодіти мовою, але й акумулюють словниковий склад мови. Це допомагає систематизувати мовну систему і лексику.
Складання словників – корисний, але дуже важка праця. Автори витрачають десятиліття на їх створення. Наприклад, Володимир Даль понад 50 років працював над своїм знаменитим тлумачним словником, у який увійшло близько 200 000 слів і приблизно 30 000 приказок і прислів’їв. Лексикографія – важлива наука, що вивчає словниковий склад мови, вона дозволяє наочно спостерігати трансформацію слів, зміна їх тлумачень і сенсах, відстежує появу нових лексичних одиниць та зникнення вийшли з ужитку.
Класифікація
Всі слова, що входять у словниковий склад мови, можна класифікувати за трьома характеристиками.
- За походженням: споконвічно російські, старословянские, запозичені.
- По сфері вживання: загальновживані та з обмеженим вживанням.
- За частотою вживання: активний і пасивні словникові запаси.
Російські слова
Споконвічно російські слова становлять приблизно 90% усього словникового складу мови. Ці слова можна розділити на історичні пласти з часу, коли вони прийшли і закріпилися в українській мові.
- Найдавніший, глибинний пласт – праіндоєвропейської мова, яка вважається предтечею всіх слов’янських і більшості європейських мов. Точної періодизації не існують, багато вчених припускають, що на праиндоевропейском говорили близько восьми тисяч років тому. З цього древнього мови в російську прийшли і збереглися такі слова, як дочка, береза, мати, син, вугілля, сіль, місяць, дуб, берег, вода.
- Загальнослов’янський або праслов’янський – датується шостим століттям нашої ери. Приклади слів: золото, ніч, лисиця, голова, пліч, мороз, чоло, суд, віра, гарбуз, палець, яблуко, плем’я, літо, тополя, сніг, день, яма, брід, милий, дурний, один, п’ять, сто.
- Спільносхіднослов’янську або давньоруський пласт – охоплює період з шостого по чотирнадцяте століття і включає слова, які не зустрічаються в південних і західних слов’ян. Приклади: крижаний, снігопад, хлопець, говорун, гречка, галка, дядько, кішка, смерч, снігур.
- Власне російські слова, які служать базою для словникового складу мови, це вони визначають специфіку і характеристики сучасної лексики. Даний часовий пласт почався після чотирнадцятого століття і продовжується зараз. Приклади: дитина, заблукати, огірок, бабуся, колобродити, тьмяний, канарка, ліловий, полуниця, кульбаба, курча, похмурий, метелик.
Старослов’янізми
Особлива група слів, яка прийшла в російську мову богослужбових книг у часи поширення православ’я на Русі. В основному джерелами для запозичення стали грецькі церковні тексти, перекладені Кирилом і Мефодієм в одинадцятому столітті. Багато хто з цих слів збереглися до нинішнього часу: влада, юнак, ворог, бог, рівний, священик, благодать, господь, солодкий, хрест.
Запозичені слова
Освоєними або запозиченими називаються слова, які прийшли в російську лексику з іноземних мов. Вони складають приблизно десяту частину словникового складу російської мови. Ці слова повністю обжилися спочатку в чужому для них мовному середовищі і тепер підпорядковуються всіма правилами російської граматики, передаються за допомогою фонетичних та графічних засобів російської мови, мають стійке значення і активно використовуються в різноманітних галузях людських знань і діяльності.
Запозичення відбувалися в результаті різноманітних економічних, військових, політичних, культурних взаємин Росії з іншими державами. Освоєні слова ставали синонімами вже існуючим російським словами або витісняли їх. Особливо великий вплив на російську лексику надали польська, англійська, німецька, італійська, грецька, французька, тюркський, голландський і латинську мови. Приклади: шабля, клоун, сквер, стих, чай, каністра, фільм, ярмарок, апельсин, ракета, акула, зеніт, фієста, постулат, рюкзак, тахта, шофер, корпус, офіс, сумбур, таблиця, помідор, фірма, факір, арсенал, кефір, овал, торф, сандалі, локомотив.
Загальновживані слова з обмеженим вживанням
До загальновживаним належать такі слова, які використовуються розуміються носіями російської мови без територіальних, професійних, соціальних обмежень. Вони включають в себе: більшість іменників (літо, сніг, гра, вогонь, стіл, суп), дієслів (бігти, дихати, робити, писати, світитися), прикметників (синій, близький, правий, англійська, весняний, радісний), прислівників (боляче, соромно, зрозуміло, прекрасно, солодко), майже всі займенники, числівники та службові частини російської мови.
Слова з обмеженим вживанням в основному зустрічаються в певній місцевості або використовуються в окремих соціальних групах, об’єднаних спільними інтересами, професією, заняттям. Їх можна розділити на наступні категорії:
1. Терміни. Використовуються для точного тлумачення смислу певних явищ і понять. Терміни характеризуються однозначністю і повною відсутністю експресивно-емоційного забарвлення. Приклади:
- Музика: бекар, фуга, мінорний тон, увертюра, домінанта.
- Математика: диференціал, косинус, гіпербола, відсотки, інтеграл.
- Медицина: епікриз, стенокардія, анамнез, ін’єкція, лапароскопія.
- Будівництво: адгезія, газобетон, стяжка, кельма, теодоліт.
2. Діалектизми. В основному вживаються жителями певної місцевості, за межі якої виходять рідко. Приклади:
- Брянська область: кумарити (дрімати або спати), гайно (безлад).
- Іркутська область: бурагозить (конфліктувати), вілок (капустяний качан).
- Волгоградська область: растыка (незграбний чоловік), куля (зібрані в пучок волосся).
- Примор’я: втариться (щось купити), набка (набережна).
3. Профессионализмы. Вживаються людьми певної професії. У програмістів: кодер, бите посилання, кряк, сітка, гвинт. У поліграфістів і видавців: лід, шапка, підвал. У військових: калаш, каптерка, граник, целкость, губа. У музикантів: саундтрек, фанера, кавер, лабух, наживо.
4. Жаргонізми. Є сукупністю розмовній мові людей, притаманні певним соціальним групам, не належать до літературної мови, але найчастіше автори використовують їх у художніх творах, щоб надати героям специфічну експресивну забарвлення. Існує жаргон злочинців (баклан, мент, особняк), молоді (чувак, музло, герла), школярів (физра, ботан, домашка), сленг футбольних фанатів (договірняк, абик, ногомяч).
Активна і пасивна лексика
В активний словниковий запас входять слова, які постійно і активно вживаються носіями російської мови у всіх сферах діяльності. Ці слова без зусиль і однозначно розуміються практично в будь-якому контексті.
Пасивну лексику складають застарілі або зовсім нові слова, які без допомоги словників розуміються смутно або не розуміються зовсім. Такі слова найкраще демонструють процес зміни словникового складу мови і підрозділяються на наступні категорії.
- Архаїзми – слова, які були витіснені більш молодими і більш вдалими синонімами: кардиан (серце), опочивальня (спальня), варный (пекучий), знатость (уміння), перст (палець), зерцало (дзеркало).
- Історизми – слова, які позначають ті явища і предмети: ямщик, каптан, поміщик, опричник, п’ядь, батрак, сіряк, веди, салопів.
- Неологізми – зовсім юні слова, які ще не встигли увійти до складу активної лексики: уфологія, бонус, гуглити, меседж, офлайн, рефлексія, смайлик.
