Дошколята
Дошкільна освіта в Італії, як вже було згадано, не входить в розряд «добровільно-примусових». Порівняно з шкільним, воно перебуває в досить занедбаному вигляді: держава кинула всі сили на середній рівень, не дуже піклуючись про те, як відбувається навчання крихітних італійців в яслах і дитячих садках. Ймовірно, ще і тому деякі батьки вважають за краще не віддавати свою дитину до закладу даного типу, прищеплюючи йому самостійно необхідні і найперші знання, в тому числі і соціальні. Тим не менш, згідно зі статистикою, більше дев’яноста відсотків італійських дітей в садочок ходять. Приймають туди малюка вже два-три роки.
Дитячі садки в Італії поділяються на два етапи: перший ясла – вони називаються asilo nidi, – і другий безпосередньо садок, який носить найменування scuola materna. В ясла можна «здати» своє чадо вже в тримісячному віці. Це прекрасний варіант для працюючих батьків – а таких в Італії більшість, і тому на ясельні місця попит дуже великий. Перевагу мають малозабезпечені сім’ї. Вартість перебування малюка в яслах залежить від кількості годин в день (оплачується щогодини) і власне від «статусу» самого садка.
В саду карапузи знаходяться протягом трьох років – таким чином до вступу в школу і переходу на новий рівень освіти вони готові вже у п’ять-шість років. У цьому вагоме відміну італійської системи навчання від російської – у нас дитина і в п’ять, і в шість років вважається ще малюком, абсолютно не готовим до школи (зрозуміло, якщо мова не йде про вундеркиндах – але це швидше виняток, ніж правило). Дитячі садки (але не ясла!) в Італії бувають як приватними, так і державними, причому останніх – більше половини. Якщо в приватних садах батьки повинні зробити перший внесок, а потім вносити певну суму щомісяця, то державні садки формально безкоштовні, хоча на ділі батьки все одно несуть певні витрати – наприклад, оплачують харчування і транспорт (дітей в садок привозять і відвозять на загальному автобусі). Хоча державних садів більше, місць у них дуже мало, а тому необхідно заздалегідь подавати заявку, щоб «застовпити» собі місце.
В ясельках малюки можуть перебувати з половини восьмого до половини першого – п’ять годин на день. Там діти граються, вчаться взаємодіяти один з одним, пізнають світ. Групи в італійських дитячих садках формуються великі – від п’ятнадцяти до тридцяти чоловік, правда, одного віку (різновікові команди формуються тільки в районах з невеликою кількістю населення). У кожної групи є як мінімум дві виховательки. Зазвичай садки працюють п’ять або шість днів в тиждень, і діти можуть перебувати там сім годин в день.
Які заняття передбачає система освіти в Італії для дошкільнят? Спрямовані в основному на творчий розвиток – ліплення, музика, малювання і так далі. Читати і писати малюків у державних садках, як правило, не вчать – тільки в приватних. Точно також і мовою в таких садочках з дітьми не займаються. До речі, багато садків організовуються при церквах – і тоді вихованням малюків опікуються монахині, а велика кількість часу приділяється прищеплювання їм духовності.
