Вища освіта в Італії
Ось ми, нарешті, перейшли до останнього етапу освіти в країні пасти. Воно починається з дев’ятнадцяти років – саме в цьому віці середньостатистичний італієць закінчує старшу щабель школи. Вибір закладів для отримання “вишки” досить пристойний: це і університети, коледжі, академії з консерваторіями.
Вища освіта в Італії теж ділиться на три різні ступені. Перша називається Corsi di Diploma Universitario, це аналог нашого бакалаврату – з тим лише відмінністю, що росіяни бакалаври всі вчаться чотири роки, а італійські – від трьох до чотирьох (якщо це не медики, їм доведеться вчитися шість років). Студенти займаються обов’язковими загальними предметами, додатковими за вибором, а також проходять практику.
Друга щабель в Італії – магістратура, або Corsi di Laurea. Тут, в залежності від обраної спеціальності, вчаться від двох до трьох років (найдовше вивчають, як і раніше, медицину).
Нарешті, третя ступінь – докторантура, або Corsi di Dottorato di Ricerca. Вона передбачає проведення власної дослідницької роботи, її захист і отримання докторського ступеня. Цікаво, що пройти цей рівень освіти можна не тільки в тому університеті Італії, де ти вчився, але і в особливих спеціалізованих установах. Однак відразу після випуску з університету надійти в докторантуру не можна – спочатку ти повинен три роки відпрацювати за фахом, тобто знайти практичний навик. Тільки після цього можна подати заяву і, після успішної здачі вступного тесту, бути зарахованим в італійську докторантуру.
Скажемо ще кілька загальних слів про вищу освіту в країні равіолі. По-перше, воно може бути як вищою, так і неуниверситетским (до останнього належать коледжі та академії – наприклад лінгвістичні або дипломатичні; також в Італії дуже поширені так звані школи моди та дизайну, наприклад, популярна серед вступників академія витончених мистецтв (Флоренція) – Італія взагалі вважається країною номер один за отримання подібного освіти). По-друге, університети Італії, так само як і школи, є як приватні, так і державні. І якщо в останніх «натаскування» ведеться виключно італійською мовою, то в приватних воно можливе також і англійською, що для багатьох, не знають мови, є порятунком. По-третє, вартість одного року навчання у державному вузі країни дорівнює п’ятистам доларам (в приватних установах ціни, зрозуміло, на порядок більше; кожен університет самостійно визначає свою вартість, у середньому вона коливається від дев’яти тисяч євро до двадцяти двох). Державних університетів у всій Італії – 47, приватних – лише дев’ять.
Цікаво, що навчальний рік в Італії починається в жовтні або листопаді, а закінчується в травні і червні. За рік студент повинен здати три сесії, але він сам може визначити, коли саме і що він буде здавати, оскільки в Італії розвинений індивідуальний план навчання. Взагалі ж за весь курс навчання у кожного студента має накопичитися порядку 19-20 прослуханих предметів. Перед випуском, як і в Росії, італійські студенти захищають диплом, проте – і в цьому особливість навчання в Італії! – якщо вони не встигли підготувати роботу в потрібний термін, то можуть продовжувати вчитися далі рівно стільки, скільки їм буде потрібно.
