Реакція народу Афганістану
Більшість місцевого населення не прийняло введення іноземних військ і почало активно чинити збройний опір. Що таке «шураві» місцевого жителя? Звичайно ж, перш за все – ворог. Проти наших солдатів билися противники соціалізму і революційної боротьби, отримали назву «душмани», тобто бандити. Повсталим, які контролювали велику частину Афганістану, виявлялася матеріальна допомога з боку США. Розрізненим, об’єднаним лише ідеєю священної війни (джихаду) моджахедам (захисники віри) через сусідній Пакистан поставлялося зброю і боєприпаси, виявлялася матеріальна підтримка.
Хід війни
Тривала війна стала важким випробуванням для Радянського Союзу. Наші солдати не мали абсолютно ніякого досвіду ведення бойових дій в горах. Збройні формування моджахедів, навпаки, відмінно орієнтувалися на місцевості і активно підтримувалися місцевим населенням. Найбільш ефективним засобом озброєння стали вертольоти, але озброєні гранатометами моджахеди часто збивали їх в денний час, тому літати доводилося вночі. Пік бойових дій припав на середину 80-х років
Що таке «шураві» для моджахеда? Насамперед – мета, яку слід знищити. Опозиційні угруповання використовували методи партизанської війни: влаштовували засідки, теракти, нападали на пости, обстрілювали війська, мінували дороги.
Розкидані по території Афганістану радянські військові пости і бази потребували постійного постачання, які здійснюються автотранспортом. Напад на військові колони стало улюбленим засобом боротьби душманів. Відмінне знання рідної землі сприяло використання ними всіх переваг гірській місцевості. Великі військові табори, що розгортаються афганцями на початку війни і вразливі з повітря, невдовзі змінилися невеликими, що ховаються в скелях таборами.
Велика кількість добровільних помічників, що постачають повстанців інформацією і продовольством, глибока релігійна переконаність у боротьбі проти «невірних», невибагливість робили афганців важким супротивником. Слово «шураві» стало для них гаслом визвольної боротьби.
Серед солдатів-строковиків були ті, хто свято вірив, що дійсно виконує свій обов’язок, здійснюючи допомогу жителям малограмотною, нерозвиненою країни. Радянські військовослужбовці в Афганістані, виховані в соціалістичному дусі, розуміли, що виконують свій обов’язок перед Вітчизною, і робили це чесно. Разом з військовими в країну приїхали працювати тисячі мирних фахівців: інженери, будівельники, лікарі. Що таке «шураві» для тих, хто пройшов афганську війну? Ймовірно – свій, такий же, як і вони.
