Часто можна почути таке поняття, як об’єктивізм чи суб’єктивізм. Яке смислове навантаження вони несуть? Об’єктивізм – це що значить? Яке значення має слово у філософії? Ми багато чуємо про те, що обставини впливають на людей. Чи це Так? А чи може людина впливати на обставини? У чому сенс його життя? У жертвування собою заради іншого або в егоїзмі і комфортному відношенні з самим собою?
Загальне поняття
У гносеології є напрямок, який приписує пізнання осягнення об’єктивність ідей і реальності предметів. Щодо етики, об’єктивізм – це напрямок, що закликає об’єктивні цінності та припису, який намагається встановити об’єктивні критерії та об’єктивні цілі морального дії.
Розглянемо таке поняття з точки зору філософії. Тоді ми з’ясуємо, що об’єктивізм – це позиція, завдяки якій філософське пізнання не в змозі доводити дослідження до критичних оцінок, до суджень про цінності. А тому і утримується від них. У такому разі об’єктивізм обмежує рамки, які накладає розумне мислення. І, тим самим, поступається світоглядні і соціальні проблеми суб’єктивістській ідеології.
Відомо, що об’єктивізм – явище, яке завжди доповнюється суб’єктивізмом. Сама наука об’єктивізму оголошує його нейтральним засобом щодо цінностей (сциентизм). А поняття походить від латинського слова «objectivus», що означає «предметний».
Існує таке поняття, як практичний об’єктивізм. Це концепція, преувеличивающая значимість обставин для життя людей. Така філософія отримала широке поширення в XIX і ХХ століттях. Вона має різні прояви. Одне з таких – це марксистський соціалізм. Він так чи інакше переоцінює обставини в житті людей, і недооцінює вплив людей на них.
Пізнання
Можна додати, що об’єктивізм – це напрям у теорії пізнання, який вважає, що осягнення в процесі пізнання реальності предметів, їх властивостей і відносин цілком можливо.
В цілому, досліджуваний термін входить у число основних принципів наукового пізнання. Тільки грунтуючись на реальних знаннях, що описують цікаву ситуацію або об’єкт, можна приймати вірне рішення. Тільки володіючи істиною, реальністю, не на словах, а на ділі, можливо управляти організаціями, людьми, конфліктами.
У чому полягає принцип об’єктивізму в філософії?
Це наукова концепція з орієнтацією дослідника на те, щоб розуміти певну суб’єктивність тієї інформації, з якою доводиться працювати. Також уміти оцінити ступінь цієї суб’єктивності, прагнути мінімізувати будь-яку суб’єктивність, що спотворює реальний стан справ.
Вивчаючи будь-яку ситуацію або об’єкт, потрібно бачити їх такими, якими вони є в дійсності, без прикрас, без того, щоб видавати бажане за дійсне. Не забігаючи вперед, треба тверезо оцінювати обстановку і враховувати як позитивні, так і негативні моменти, що мають місце в даній ситуації або притаманні певного об’єкту.
Висновки
Ідея про те, що головне зобов’язання у житті людини він має перед самим собою – це і є об’єктивізм. У філософії підставою прийняття рішення щодо морального питання вважається вплив вчинку на самого людину.
Яскравим представником об’єктивізму є Айн Ренд. Її філософські погляди справили істотний вплив на політичне життя Сполучених Штатів Америки та інших країн. Вона проти альтруїзму, вважаючи, що він фундаментально неправильний, бо суперечить людській природі. На думку Ренд, альтруїзм ірраціональний і не має здорового обґрунтування для того, щоб одна людина жертвував собою заради іншого.
Мета об’єктивізму – бути істинним людиною. Він спрямований на самого себе. У цьому сенсі етика об’єктивізму говорить про розум як основний засіб виживання. Добром є все те, що прийнятно для життя людини розумної. Те, що протистоїть його життя, є злом.
Кожна людина повинна прагнути бути незалежним від будь-то не було зовнішнього контролю. А особистість сприймає не з точки зору того, що об’єднує з іншими людьми, а з позиції власних здібностей та інтересів. Тому, перш ніж звертатися до інших людей для спілкування, людині необхідно встановити контакт з самим собою.
Таким чином, об’єктивізм ставить на перший план індивідуалізм. Згідно об’єктивізму, авторитет, за яким людина вибудовує свій життєвий шлях, знаходиться не в Бога або соціумі, а в самому індивіді.
