Програми розвитку
Існують готові програми розвитку дитини двох років, але завжди можна внести зміни, щоб заняття відповідали інтересам малюка і рівню його умінь. Деякі батьки вважають за краще займатися з двухлеткой за особливими методиками: починають вчити читати по кубиках Зайцева, шукають дитячий сад, де займаються з методів вальдорфської педагогіки або системою Монтессорі.
В рамках вальфдорской педагогіки приділяється велика увага вдосконаленню емоційного світу дитини та творчих здібностей. Передбачені заняття музикою, особливою системою вправ з музичним супроводом, ремеслами, різьбленням по дереву, вишивання і ткацтвом. У школах раннього розвитку дітей (2 роки та іншого віку, адже програми є різні), що працюють за цією методикою, часто проводяться театралізовані свята, лялькові вистави, реквізит для яких роблять з натуральних матеріалів.
Система Монтессорі передбачає заняття спеціальними вправами, які стимулюють мова допомогою розвитку дрібної моторики. Спочатку програма була розроблена для розумово відсталих дітей, але виявилося, що такий метод навчання показує відмінні результати з різними групами малюків.
У багатьох європейських країнах сьогодні активно використовується ця методика в державних дитячих установах. Групу становлять малюки різного віку, практичних навичок і рівня знань, а більш старші та досвідчені допомагають вчитися молодшим. Єдиним недоліком системи Монтессорі батьки вважають громіздкість матеріалів і навчальних посібників. Все-таки програма пристосована більше для дитячого садка, ніж для розвитку дитини в домашніх умовах.
Система Нікітіних сьогодні сильно критикується. По суті, це методика технократичного виховання, де практично відсутня естетична і гуманітарна боку. Недоліків є безліч, але все ж деякі ігри можна використовувати. До речі, система Нікітіних (на відміну від методики Монтессорі) розрахована на домашні заняття та активну участь батьків.
Є й більш серйозні методики раннього розвитку, які відкрито насторожують. По системі Домана, наприклад, вся увага батьків має бути присвячено лише навчанню дитини, що практично неможливо. Навчання на ранніх етапах полягає в показывании малюк серій карток зі строго певним набором відомостей. Відволікатися на сторонні питання та задовольняти бажання дитини помацати речі не належить. Діалогу та спільної творчості не передбачається.
З системи все ж можна запозичити деякі елементи. Це довела француженка Сессиль Лупан, яка опублікувала книгу «Повір у своє дитя». Їй вдалося адаптувати для дітей жорстку систему Домана. Барвисті картки за галузями знань буде цікаво розглянути і дитини, і п’ятирічці, але обов’язково потрібно відповідати на запитання дитини, давати помацати картонки, разом згадувати підходящі з нагоди пісеньки, цікаві історії, факти про тварин або предмети, казки.
