Шахтний колодязь: пристрій, санітарні вимоги, значення
Споруда на різних грунтах
Процес будівництва починається з земляних робіт. Час викопування простору під стовбур здебільшого залежить від типу грунту. У списку нижче наводяться особливості спорудження шахтних колодязів при різних варіантах землі на ділянці:
Пливуни. Дуже складний для будівництва тип ґрунту. Робочим необхідно безперервно у процесі зведення шахти відкачувати воду і встановлювати шпунтовані стінки. Якщо пливуни розташувалися в міжпластових шарах під великим тиском, то будівництво може бути і зовсім недоцільно у вигляді підвищеної труднощі.
Сипучі грунти. До таким відносять гравій, щебінь, гальку і пісок. В процесі потрібно обов’язково зміцнювати стінки шахти, оскільки великий шанс обвалу.
М’які грунти. Між частинками глини або суглинку є лише слабка зв’язок. Фахівцям доводиться діяти досить обережно, оскільки ризик обвалу шахти настільки ж великий, як і при будівництві колодязя на сипких грунтах.
Слабкі грунти. Включають шлаки, м’які вапняки, гіпс і багато інших. Проведення робіт – легке і швидке за умови, що немає напору і є слабкий приплив рідини.
Середні грунти. На піщанику, щільних сланцях або вапняному шпате вельми непросто вирити шахту. При надмірно інтенсивному водяному натиску завдання стає нездійсненною.
Міцні грунти. До таких можна зарахувати польові шпати, кварци, граніти і т. д. Ручна робота фактично неможливий або дуже ускладнений. Рити шахту в такому випадку, як правило, просто фінансово невигідно.
