Про клімат
Клімат в області помірно, з чітко вираженими особливостями, характерними для кожного з сезонів. Особливою привабливістю має початок осені. Як правило, до середини жовтня стоять сухі і теплі дні, на зміну яким приходить час затяжних мряки.
Сильних морозів в зимовий період в області не буває, так само як і вираженого спеки влітку. Це обумовлено високою вологістю клімату, адже рівень випаровування тут не дуже маленький, так як площа Ярославської області буквально вкрита різноманітними водоймами.
Що стосується температурних показників, то в липні стовпчик термометра тримається на позначці в +18 градусів за Цельсієм, а в січні рідко опускається нижче -12.
З історії області
Згідно з даними істориків і археологів, площа Ярославської області була заселена ще в період пізнього палеоліту. Це означає, що стоянки древніх людей з’явилися на території краю відразу ж після відступу льодовиків. Ті, хто проживав на цих землях при неоліті, займалися в основному рибальством і полюванням. Стоянки племен, що відносяться до цього історичного періоду, вчені знаходять вздовж берегів річок. У бронзовому столітті на краю землі вторглися племена людей, витіснені з Придністров’я. Вони принесли з собою нові заняття – скотарство і землеробство.
Першим містом, що з’явилися в цих землях, був зовсім не Ярославль. Згідно з літописними джерелами, раніше всіх інших поселень міського типу на території області виникло Ростов (нині це районний центр Ярославської області). Сталося це не пізніше 862 року. Навколо міста утворилося князівство Ростовське. Цей древній російський місто і сьогодні стоїть на березі озера Неро, залучаючи туристів особливим давнім слов’янським колоритом. Ярославль ж, адміністративний, економічний і культурний центр області, з’явився набагато пізніше. Місто було засноване князем Ярославом Мудрим в 1010 році. Спочатку Ярославль був частиною Ростовського князівства, але досить швидко став центром власного. Проіснувало Ярославське князівство до періоду Смутного часу.
У XIV—XV століттях територія області була захоплена Московським князівством. Всі місцеві міста втратили свою самостійність й увійшли в Велике князівство з центром у Москві. У 1719 році територія краю була поділена між двома великими адміністративними центрами – Санкт-Петербургом і Москвою.
Після революційних подій та Громадянської війни в 1929 році краю землі стали частиною промислової області з центром в Іваново. Але вже у 1936 році 11 березня область повернула собі незалежність. До її складу увійшли практично всі території, що були в дореволюційній губернії.
