Порівняльна психологія: походження, розвиток та аналіз

Нюанси розвитку науки. Особливості сприйняття в Америці і Європі

В Старому і Новому світі склалося кілька різне розуміння того, чим є і займається ця наука. Хоча розбіжності в поглядах вчених і не особливо суттєві, проте вони часто стають причиною різних непорозумінь і помилок серед учнів вузів і тих, хто просто цікавиться цим предметом.

У Старому Світі, як у Західній Європі, так і в Східній, склалося розуміння того, що порівняльна психологія займається питаннями, що відносяться до загального антропогенезу. Тобто фахівці вивчають і порівнюють між собою відмінності і подібності. Що допомагає їм зрозуміти нюанси та особливості історичного перебігу антропогенезу.

Відповідно, в Старому світлі предмет порівняльної психології – це співвідношення характеристик відбуваються у свідомості людей і тварин процесів, а також інших факторів. Тобто – зіставлення, воно ж і є основним методом пізнання.

У Новому світлі ж, дана наукова дисципліна акцентує увагу на пізнанні особливостей поведінки тварин, не виходячи при цьому за рамки науки. Основоположниками американського поняття «порівняльна психологія» вважаються такі вчені: Е. Торндайк і Р. Єркс. На специфіку розвитку науки у Новому світлі серйозно вплинув біхевіоризм, якому властива гранична спрощеність і об’єктивність. Це виражається в узагальнюючої концепції «стимул спричиняє реакцію».

Звичайно ж, у США не обмежуються вивченням поведінкових реакцій тварин. Завдання зоопсихології та порівняльної психології в цій країні такі, що їм не чуже з’ясування співвідношень між типами і процесами вищої нервової діяльності тварин і людей. Однак поведінкові стереотипи представників фауни розглядаються у якості базової основи, що пояснює ряд рефлексів та реакцій людей. Дослідні роботи велися в основному в лабораторних умовах, з піддослідними тваринами. З цієї причини порівняльний аналіз в США практично зійшов нанівець».