Божевільний ритм життя, який сьогодні переважає у великих густонаселених містах, має від’ємне якість – він погано позначається на здоров’ї трудового суспільства. Прокинутися вранці, встигнути зібратися, нагодувати домочадців, привести себе в порядок і стрімголов мчати на станцію метро, щоб тільки не спізнитися на роботу. Обслужити купу клієнтів в офісі або, відпрацювавши зміну за верстатом, в выдохшемся стані поспішати додому, щоб, знову-таки, встигнути зробити всі домашні справи, підготувати дітей до завтрашнього дня в садку чи школі, прибрати, попрати і приготувати вечерю. І так день у день, п’ять, а іноді і шість днів на тиждень. Після чого залишається неділю, за яке потрібно встигнути підготувати весняну аплікацію доньці в сад, синові допомогти з стенгазетой в школу, відвезти в хімчистку килим і з’їздити на ринок за новими шпалерами. А потім ще переустановити програмне забезпечення на комп’ютері, щоб мати можливість черпати звідти інформацію про особливості ремонту в спальні, який почався, і все ніяк не закінчується…
Сьогодні будь-який середньостатистичний житель великого міста може бути підданий досить серйозного фізичного і психологічного перенапруження, яке в кінцевому рахунку нерідко закінчується емоційним зривом.
Поняття
Саме по собі поняття емоційного зриву передбачає прояв у людини такого психологічного стану, що є результатом перебування в напрузі протягом тривалого часу. Нерідко воно ускладнюється серйозними ускладненнями, пов’язаними з порушеннями психіки і нервової системи. Якщо говорити простіше, це виплеск емоцій, плід тривалого і збірного процесу накопичення негативних відчуттів, стресових проявів і негативної енергетики. Це кульмінаційний момент в історії про постійному перебуванні в хвилюючому і емоційно перенасиченому стані. І важливо відзначити, що подібний патологічний процес досить небезпечний для здоров’я людини. Саме тому важливо не допускати подібного плану ситуацій, що провокують накопичення негативних емоцій і прояв надалі того, що в психології називається емоційним потрясінням і нервовим зривом.
Етимологія
Для того щоб розуміти етіологію даного патологічного стану здоров’я, варто звернути увагу на першоджерело накопичення негативних емоцій. І якщо розглядати цей механізм в цілому, то виглядає він наступним чином: людина з дня в день піддається будь-якого психологічного тиску або відчуває напругу, наприклад, при зустрічі з конкретною людиною на роботі, або ж піддається регулярним репресій вдома – хоч моральним, хоч фізичним.
Виникнення одиничної провокативної ситуації не тягне за собою накопичувальної системи емоційного перезбудження як такої. Тобто якщо ви боїтеся собак, наприклад, і ви перехвилювалися від зустрічі зі зграєю дворняг в одному з провулків по дорозі до свого будинку – це окрема ситуація, яка трапляється і в підсумку забувається. Але якщо кожен раз, день у день ви поспішаєте на роботу і зустрічаєте цю гавкаючого зграю вранці і ввечері (враховуючи, що ви з дитинства панічно боїтеся собак), тут ступінь вашого емоційного стану наражається на ризик досягнення критичної точки. Як наслідок, в результаті ви отримуєте емоційний зрив.
Причини
Передумов для подібних проявів існує маса. І це навіть може бути не одне джерело роздратування. Додайте до тим собакам, наприклад, регулярні сутички з начальником по роботі, який вимагає від вас проект у нездійсненні короткі терміни. Або ж сюди можна віднести сімейні проблеми, які стосуються буйного алкоголізму дружина, проблем зі здоров’ям дитини, систематичної нестачі грошових коштів. Життя в таких умовах не тільки не може бути приємною, вона руйнує психоемоційний фон людини і систематично розхитує його нерви, що в подальшому позначається й на його психіці, і на моториці, і на багатьох інших факторах його життя.
Так, фахівці виділяють кілька основних різновидів можливих передумов для виникнення емоційного напруження, що шукає в подальшому його виплеску назовні:
- Негаразди на роботі – одне з найпоширеніших явищ, які в силу яких-небудь певних тонкощів або специфіки посади можуть по-різному впливати на стан людини і викликати масу негативних емоцій, які шукають вихід назовні і проявляються найчастіше саме у зриві.
- Проблеми в сімейному житті – вдома людина може піддаватися не меншою, а то й більшої критиці, ніж від начальства на роботі. І тут вже немає можливості поскаржитися ще більш вищестоящому керівництву. Тут доводиться або терпіти для збереження сім’ї, або розірвати шлюб, якщо справа стосується подружнього тривалої алкогольної залежності, буйства або рукоприкладства. Але в такому випадку може виникнути взаємозамінний передумова до нервового самокатування – розлучення.
- Шлюборозлучний процес – розлучаються люди не тільки з причини сімейного насильства. Підстав для цього насправді може бути безліч. Але сенс полягає в тому, що досить великий відсоток людей, що перебувають на стадії розлучення, в кінцевому рахунку піддається накопиченню негативних емоцій, самобичування, переживань і страждань, які виникають через відбувається. У такому апатичному стані люди нерідко перебувають на межі нервового зриву.
- Зрада коханої людини – не відноситься до шлюборозлучного процесу з причини того, що люблячі люди в сучасному житті можуть жити разом, не будучи зв’язаними узами офіційного шлюбу або загрозою його розірвання. Більш того, зовсім не обов’язково перебувати на стадії шлюборозлучного процесу, щоб бути схильним одвічної підозрілості, спалахів бурхливої ревнощів, агресивним проявам або ж, навпаки, депресивним. Варто відзначити, що подібними проявами страждають найчастіше більше жінки. Причиною тому служить підвищена емоційність і чутливість, закладена в основу психології жіночого організму природою.
- Фінансова нестабільність – це ще одна найширша категорія причин, які в кінцевому рахунку служать підставою для нервового психічного розладу. Постійна відсутність грошей в сім’ї є однією з найбільш частих передумов для виникнення на цьому ґрунті сімейних скандалів, взаємних докорів, нарікань. Звідси йде порушення стабільності емоційного фону, скупчення щоденних негативних емоцій у процесі сутичок подружжя і, як наслідок, вихід назовні цих негативних відчуттів у вигляді зриву.
- Хвороба одного з членів сім’ї – найпоширенішою причиною виникнення емоційної напруги, а правильніше буде назвати це перенапруженням, вважається тривалий процес терапії дитини (дітей) в ході боротьби з серйозним захворюванням. Іноді навіть сильному характером батькові у якийсь момент стає дуже важко і гірко спостерігати за перебігом хвороби власного малюка. Постійна боротьба за життя рідної людини – найдорожчого в житті людини – все ті ж пошуки коштів на лікування, пошуки і зміна кращих лікарів одного за іншим, безсонні ночі, проведені в сльозах і мольбах про якнайшвидше одужання – все це шукає емоційний вихід назовні і в результаті виявляється в психоемоційному нервовому зриві.
- Вагітність – це фізіологічно особливе стан служить часом причиною для окремої різновиди зривів. Занадто амплітудні коливання в настрої вагітної жінки пояснюються нестабільним гормональним фоном, тісно пов’язаних з емоційним.
- Домагання і вимагання – цій категорії зовнішніх факторів, які є причинами появи емоційно нестабільного стану і скупчення негативної енергетики, піддаються найчастіше підлітки. Молоді дівчата можуть зустрітися з хворими проявами сексуального інтересу з боку педагогів, роботодавців або навіть батьків. У той час як молодим людям часто доводиться стикатися з знущаннями і проявом жорстокості з боку однолітків в підлітковому періоді, що теж є частою причиною серйозних психологічних ускладнень. Це не дивно, адже такий вік вважається максимально вразливим, а психіка ще тільки формується.
Це далеко не весь список можливих причин для прояву емоційного дисбалансу, але тут представлені найбільш часто зустрічаються з них. І щоб вчасно попередити таке небезпечне явище, яке шукає виходу назовні, бажано вчасно пройти тест на психологічні розлади.
Симптоматика
Як і будь-який інший недуга людини, дане патологічний стан проявляється в певних симптомах. Емоційний зрив проглядається в:
- психічні симптоми – сюди можна віднести прояви різних фобій, генералізованого страху, стресових розладів, панічних атак, нав’язливих станів, а також депресії і навіть шизофренії (з такою симптоматикою пацієнти нерідко намагаються впоратися за допомогою алкогольних або наркотичних речовин);
- фізичних симптомах – до них можна віднести ослаблену вольову активність або повна її відсутність, коли відбувається пригнічення окремих інстинктів (статевого, оборонної, харчового), нерідко супроводжується перепадами температури та артеріального тиску, втомою, тахікардією;
- поведінкових симптомах – тут потрібно відзначити неспроможність людини виконувати певну діяльність, невміння стримувати злість при спілкуванні, підвищення голосу, допущення образ, холерических і істеричних проявів.
Група ризику
Як вже згадувалося раніше, існують деякі категорії людей, які піддаються проявів емоційного зриву частіше інших. Це може бути пов’язано не тільки з віком або особливостями фізичного стану, але також з професійною діяльністю. Приміром, ті ж співробітники клінічних закладів охорони здоров’я та лікарень можуть бути схильні до синдрому емоційного вигорання. У медичних працівників подібна ситуація не рідкість. Причинами можуть стати тотальне емоційне виснаження, емпатія до своєї роботи і до самого себе, абсолютна байдужість до долі та переживань пацієнтів. Як і у медичних працівників, синдром емоційного вигоряння зазначається у співробітників правоохоронних органів. Це й не дивно: в силу своєї професійної діяльності ці люди часто стають учасниками або свідками особливих критичних ситуацій, у яких психіка випробовується на міцність.
Отже, в групі ризику перебувають:
- підлітки;
- батьки;
- вагітні;
- медпрацівники;
- співробітники органів правоохорони;
- пожежники і рятувальники (категорія фахівців, що перебувають в екстремальних умовах з обов’язку служби і несуть відповідальність за життя інших).
Способи погашення зриву
Для того щоб уникнути ускладнення ситуації, варто упевнитися в її критичності. Визначити наближення критичної точки емоційного перенапруження допоможе тест на психологічні розлади. Способів локалізації патологічного стану насправді не так багато. Це:
- самостійне погашення зриву;
- звернення до фахівця-психолога.
У свою чергу, лікар або призначає терапевтичні процедури, пропонує боротися з недугою за допомогою фармакологічних препаратів.
Вжиття заходів в домашніх умовах
Якщо ви відчуваєте, що вже на межі, вам необхідно дати вихід своїм почуттям і виплеснути негативні емоції. Як це зробити? В першу чергу треба ліквідувати джерело роздратування. Якщо це робота – візьміть відгул, а краще відпустку. Якщо це сімейні негаразди – рушайте в подорож (за відсутністю фінансової можливості змініть обстановку, поживіть кілька днів у подруги в іншому місті). Якщо це фінансова неспроможність – знайдіть щось цікаве, способи додаткового заробітку сьогодні знаходять своє відображення у банальному фрілансі. Почніть заробляти не виходячи з дому. У будь-якому випадку, що б це не було, ліквідуйте джерело вашого розлади. Ви побачите, як накопичений негатив потихеньку сходить на немає.
Лікарська допомога
Якщо ви не знаходите самостійно вихід із ситуації і відчуваєте, що ваші нерви на межі, зверніться за екстреної психологічної допомогою до фахівця. У критичних випадках думати про утиску не доводиться. Психолог вислухає вас, дасть свої рекомендації, призначить перелік терапевтичних занять у вигляді гімнастики і дихальних вправ для заспокоєння нервової системи. Якщо знадобиться, він випише вам спеціальні медикаментозні препарати.
Наслідки
Чому важливо своєчасно локалізувати подібного роду патологічні прояви? Тому що нервовий зрив здатний призвести до таких неприємних наслідків:
- психічні – стійке емоційне розлад, що переростають у тяжкі форми, а також загроза шизофренії;
- фізичні – проблеми з травленням, прояви гастриту, провокування цукрового діабету;
- поведінкові – заподіяння шкоди оточуючим, суїцидальні пориви.
Профілактика
Як перешкодити емоційного зриву? Фахівці дають такі рекомендації:
- Дайте вихід негативу і накипевшим почуттів – підіть в спортзал, басейн або запишіться на секцію боротьби. Фізичні заняття вважаються прекрасною профілактикою не тільки тілесних захворювань, але і душевних.
- Виконуйте заміщення дратівної фактора – якщо до стану суїцидальних поривів вас доводить чоловік, знайдіть іншого чоловіка. Якщо вас нищить начальство на роботі – це привід змінити роботу.
- Знайдіть собі захоплення – нове хобі здатне зайняти ваші думки і заповнити всі прогалини у вільному графіку, у вас просто не залишиться часу думати про погане.
- Ліквідуйте небезпечні елементи – мова йде про вживання алкоголю, наркотиків, психотропних речовин, які не тільки не здатні заглушити і знизити рівень переживань, але і в кінцевому рахунку посилюють проблему.
