Зовнішня політика Польщі
Ставши одним з підконтрольних СРСР державою, Польща позбулася права приймати будь-які рішення у своїх зовнішніх політичних зв’язках. Її прагнення брати участь в північноатлантичних структурах і значимо фігурувати серед держав західної цивілізації здійснилося лише з розпадом соціалістичного блоку.
У 1949 році Польща вступила до Ради Економічної Взаємодопомоги, що чимало посприяло розвитку тісних зв’язків з державами «нової демократії». А в 1955 році польськими представниками був завірений Варшавський договір про дружбу в складі 8 країн учасниць, що, по суті, було кроком у відповідь на вступ ФРН до НАТО. Організація Варшавського договору являла собою військово-політичний альянс під проводом Радянського Союзу, конфронтирующий блоку НАТО.
Однією з складних завдань Польщі після Другої світової війни стало забезпечення безпеки її західних рубежів. ФРН тільки в 1970 роках змогла погодитися з непорушністю західного кордону польської держави. У Гельсінкі в 1975 році на Нараді з безпеки і співробітництва європейських держав було визнано наступне: всі межі зведені після війни є непорушними.
