Шпигун
Через 4 дні герої билися з персами, але до п’ятого стало не вистачати патронів і продовольства. Закінчилися останні сухарі. Офіцери вже давно їли траву і коріння. І тоді 40 чоловік полковник відправив в довколишні селища для видобутку хліба і м’яса. Солдати не вселяли довіри. Виявилося, що в числі цих бійців був французький шпигун, що називав себе Лисенковым. Була перехоплена його записка. Ранок повернулися із загону лише шість чоловік, доповівши про втечу офіцера і загибелі всіх інших солдатів.
Присутній при цьому Петров розповідав, що Лисенков віддав наказ солдатам скласти зброю. Але Петров доповів, що в області, де поблизу ворог, так не робиться: у будь-який момент може напасти перс. Лисенков переконував, що боятися нічого. Солдати зрозуміли: щось тут не те. Всі офіцери завжди залишали солдатів озброєними, принаймні, більшу їх частину. Але робити нічого, наказ є наказ. І незабаром здалися далеко перси. Росіяни ледве пробилися, сховавшись у кущах. Вижило лише шість осіб: вони сховалися в кущах і стали відбиватися звідти. Тоді перси відступили.
