Деякі слова залишаються прерогативою розмовної мови, оскільки вживаються в сімейному колі по відношенню до рідних і близьким. Подібний стан речей може зберігатися протягом багатьох століть, з-за чого оригінальна форма втрачає зв’язок з сучасною мовою і викликає труднощі у розумінні співрозмовника. Молоде покоління не завжди розуміє: як це – покартати? Наскільки образливий зміст у слова? Хоча… Навіть звучання підказує, що нічого образливого мовець не мав на увазі.
Складна етимологія
Філологи простежили цікаву етимологію, яка дозволяє по-новому поглянути на визначення. Так, спорідненим поняттям називають древнеиндийское ghoras, що в перекладі означає “стрімкий”, “жахливий”, “страшний”.
Існують аналоги і в європейській культурі:
- “обурений”, “самотні”, “засмучувати” – від готських слів gaurs і gaurjan;
- “жалюгідний”, “убогий” – як переклад з давньонімецької gorag;
- “болюче” – від ірландського gure.
Вони передбачають негативні емоції, душевні терзання. Сталося значення слова «пожурити» від того ж таки праслов’янського кореня, що дав східнослов’янським мовам такі поняття як:
- “примушувати”;
- “засмучувати”;
- “сумувати”;
- “поспішати”;
- “зношуватися”;
- “мучити”.
Стає очевидним зовнішній тиск з метою надати об’єкту правильну форму і/або змусити його виконувати потрібні дії. Однак дієслово використовують на адресу людини, тому мова йде про виховному процесі.
Домашнє навчання
Слово саме розмовне, що описує якісь особисті стосунки. Наприклад, між матір’ю і дитиною, нянькою і вихованцями, викладачем і студентами. Розпадається на значення:
- “посварити за проступок”;
- “посварити якийсь час”;
- “відчитати”.
Причиною можуть стати забуті уроки, розбита ваза, несвоєчасне повернення додому. Між рядків читається заступницький відтінок. Необхідний старший за віком чи положенням товариш, а також його молодий і недосвідчений учень, стажист, напарник і т. п.
Відсутній негативний підтекст, є тільки максимальна ввічливість, коректне спілкування без образливих випадів або неповаги до винному, тому що головна мотивація у бажанні покартати – це турбота про особистість, її розвиток і майбутнє. Не накази, а прохання виправитися.
Повсякденне спілкування
У приватних розмовах таке визначення доречно. Воно дуже легке, зворушливе, позбавлене негативного смислового навантаження, властива дієсловам «лаяти, сварити». Звичайно, для офіційних документів воно не підходить, зате в художній літературі позначає м’якість відносин, відсутність злоби між персонажами різних поколінь. Прекрасне доповнення для вашого лексикону!
