Особливості Сефевідської школи
Мініатюри, створені в цей період, не були призначені виключно для прикраси та ілюстрування книг. Стиль Сефевідів більш м’який за формою, ніж у попередніх шкіл. Людські образи і їх поведінка не здаються штучними, навпаки, вони природні і близькі до реальності.
У картинах Сефевідів пишність і велич цього періоду є головною визначною пам’яткою. Основною тематикою картин є життя при королівському дворі, дворянство, прекрасні палаци, сцени битв і банкетів.
Художники більше уваги приділяли спільності, уникаючи зайвих деталей. Плавність ліній, швидке вираження почуттів і згущення сюжетів – основні характеристики стилю живопису Сефевідів. З кінця цієї епохи в перських мініатюрах з’явилися перспектива і затінення, як наслідок впливу європейського стилю живопису.
Династія Каджар (1795-1925)
Картини цієї епохи являють собою поєднання класичного європейського мистецтва та технік мініатюр Сефевідів. У цей період Мохаммад Гаффари Камаль-уль-Молк розвивав в Ірані європейський класичний стиль живопису. Наприкінці цього періоду в історії іранської живопису з’явився новий стиль, що отримав назву «мистецтво кав’ярні», фактично ознаменував собою занепад перського мистецтва.
