Історія парламентаризму в Молдові: ключові події
Парламентські вибори в республіці за всю історію її незалежного існування проводилися дев’ять разів. Причому чотири з цих кампаній були позачерговими (достроковими).
Перші парламентські вибори в Молдові відбулися у квітні 1990 року. Тоді депутатів все ще обирали до верховної ради МРСР, але вже в травні він був перейменований в парламент Республіки Молдова. Цілком логічно, що перший скликання молдавського парламенту на 83 % складався з членів компартії. Правда, багато хто з них згодом стали членами націоналістичного «Народного фронту». В кінці 80-х – початку 90-х років це політичний рух відрізнявся активною антиросійською риторикою і виступала за об’єднання Молдови з Румунією.
Восени 1993 року виникли перші партії незалежної Молдови, зокрема, Соціалістична та Аграрно-демократична. Їх члени домоглися дострокового розпуску парламенту і проведення нових виборів у лютому 1994 року. У 1998 році сформувалася Комуністична партія (ПКРМ), вона ж і виграла наступні вибори, отримавши сорок мандатів у парламенті. Аж до 2009 року вся повнота влади в країні належала саме ПКРМ і її одіозному лідеру Володимиру Вороніну. По суті, це була єдина комуністична партія на пострадянському просторі, яка зуміла стати правлячою.
В результаті масових безладів в Кишиневі в квітні 2009 року, що отримали назву Революції Твіттера або Бузкового революції, влада у комуністів відібрали. Народні заворушення були спровоковані порушеннями при підрахунку голосів під час чергових парламентських виборів. В кінцевому підсумку були призначені нові вибори, а президент Воронін подав у відставку.
