Парламент Молдови: керівництво, повноваження, фракції, кількість депутатів. Парламентські вибори 2019 року

Держава Молдова є парламентською республікою. Це означає, що провідну роль у керівництві країною грає саме парламент. Він виступає найвищим законодавчим і представницьким органом в державі. Хто керує парламентом Молдови? Скільки депутатів у ньому засідають? І якими повноваженнями наділений цей орган влади? Відповіді на всі ці питання – в нашій статті.

Парламент Молдови: загальна інформація

Державна влада в Молдавії представлена чотирма гілками. Це президент, парламент, уряд, а також судова влада. Парламент Молдови – однопалатний. Він функціонує з травня 1991 року й наділений цілим переліком найважливіших повноважень. Зокрема, в його компетенції: прийняття і тлумачення законів, призначення референдумів, затвердження держбюджету, оголошення мобілізації і т. д.

Вибори депутатів в молдавський парламент є всенародними і таємними. Вони проводяться раз на чотири роки за змішаною системою, яка була введена в 2017 році. Для партій і блоків встановлені прохідні бар’єри.

Історія парламентаризму в Молдові: ключові події

Парламентські вибори в республіці за всю історію її незалежного існування проводилися дев’ять разів. Причому чотири з цих кампаній були позачерговими (достроковими).

Перші парламентські вибори в Молдові відбулися у квітні 1990 року. Тоді депутатів все ще обирали до верховної ради МРСР, але вже в травні він був перейменований в парламент Республіки Молдова. Цілком логічно, що перший скликання молдавського парламенту на 83 % складався з членів компартії. Правда, багато хто з них згодом стали членами націоналістичного «Народного фронту». В кінці 80-х – початку 90-х років це політичний рух відрізнявся активною антиросійською риторикою і виступала за об’єднання Молдови з Румунією.

Восени 1993 року виникли перші партії незалежної Молдови, зокрема, Соціалістична та Аграрно-демократична. Їх члени домоглися дострокового розпуску парламенту і проведення нових виборів у лютому 1994 року. У 1998 році сформувалася Комуністична партія (ПКРМ), вона ж і виграла наступні вибори, отримавши сорок мандатів у парламенті. Аж до 2009 року вся повнота влади в країні належала саме ПКРМ і її одіозному лідеру Володимиру Вороніну. По суті, це була єдина комуністична партія на пострадянському просторі, яка зуміла стати правлячою.

Дивіться також:  Річка Еруслан: протягом і особливості

В результаті масових безладів в Кишиневі в квітні 2009 року, що отримали назву Революції Твіттера або Бузкового революції, влада у комуністів відібрали. Народні заворушення були спровоковані порушеннями при підрахунку голосів під час чергових парламентських виборів. В кінцевому підсумку були призначені нові вибори, а президент Воронін подав у відставку.

Структура, керівництво та фракції

Внутрішня організація молдавського парламенту визначається її регламентом. Роботою законодавчого органу країни керує голова, що обирається таємним голосуванням самих депутатів. У той же час, дві третини голосів цих же депутатів можуть і звільнити його з цієї посади. На даний момент головою парламенту Молдови є Андріан Канду, член Демократичної партії.

Головним робочим органом парламенту є Постійне Бюро. Його склад формується пропорційно до чисельності фракцій. Постійне Бюро визначає кількість та персональний склад комісій, що спеціалізуються по окремих галузях урядової діяльності. У деяких випадках (наприклад, у цілях розробки складних законодавчих актів) парламент має право створювати спеціальні і тимчасові слідчі комісії.

У парламенті Молдови засідає 101 депутат. На сьогоднішній день вони розподілені по шести фракцій наступним чином:

  • Демократична партія Молдови (ДПМ) – 42 місця.
  • Партія соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ) – 24 місця.
  • Європейська народна група – 9 місць.
  • Ліберальна партія – 9 місць.
  • Партія комуністів Республіки Молдова (ПКРМ) – 6 місць.
  • Ліберал-демократична партія – 5 місць.

Ще шість депутатів парламенту Молдови є позафракційними.

Повноваження та сесії

Парламент республіки має задоволений широкий набір повноважень. Серед них:

  • Прийняття законів, постанов і резолюцій.
  • Призначення дати і порядку проведення всенародних референдумів.
  • Затвердження державного бюджету.
  • Затвердження військової доктрини.
  • Визначення ключових напрямів зовнішньої і внутрішньої політики держави.
  • Ратифікація і денонсація міжнародних договорів і угод.
  • Затвердження почесних державних нагород (медалей і орденів).
  • Оголошення загальної мобілізації (як повної, так і часткової).
  • Оголошення військового чи надзвичайного стану.
  • Зміна розміру мінімальної заробітної плати, соціальних виплат і пенсій.
Дивіться також:  Юрій Сорокін: біографія і творчість

Парламент Молдови скликається двічі на рік. Перша сесія триває з лютого до липня, друга – з вересня по грудень. Засідання парламенту є відкритими, хоча в особливих випадках депутати уповноважені прийняти рішення про проведення засідання за закритими дверима.

Будівля парламенту

Будівлю республіканського парламенту знаходиться в центрі Кишинева, за адресою: бульвар Штефана чел Маре, 105. Є одним з найяскравіших пам’яток радянської архітектури в молдовській столиці. Його будівництво тривало три роки (з 1976 по 1979 рік) під чуйним наглядом секретаря ЦК КП Молдавії Івана Бодюла. Проект будівлі був розроблений колективом архітекторів під керівництвом А. Н. Черданцева та Р. Н. Босенко. Він являє собою розкриту книгу. У центральній частині споруди розташовані чотири колони, що грають роль несучих конструкцій.

У радянський час у дворі будівлі сиділи на лавці бронзові фігури Карла Маркса і Фрідріха Енгельса. Пам’ятник був виготовлений за унікальною на той час технології «выколодки» (всередині скульптура була порожня). На початку 90-х ця скульптурна композиція зникла, а в 2012 році – виявлена в одному з гаражів парламенту.

Вибори в парламент Молдови-2019

Чергові (десяті) вибори до парламенту мають відбутися 24 лютого 2019 року. 51 депутат буде обрано за мажоритарною системою (в окремих виборчих округах), і ще 50 – за пропорційною (за партійними списками). Прохідний бар’єр становить 6 % для партій і 8 % для політичних блоків.

У передвиборній гонці зареєструвалися 15 партій-претендентів і 321 кандидат в одномандатних округах. Але шанси пройти в парламент, згідно з останніми соцопитуваннями, є лише в трьох сил. Це:

  • ПСРМ (лідер – Зінаїда Гречаний) – близько 40 %.
  • ДПМ (лідер – Влад Плахотнюк) – 15,9 %.
  • Блок ACUM (лідер – Майя Санду) – 15,7 %.
Дивіться також:  "Оса М 09": пристрій і характеристики пістолета

До речі, цього року одночасно з парламентськими виборами в Молдові пройде ще і консультативний референдум. Одним з питань, на який виборцям буде запропоновано відповісти в рамках плебісциту, буде звучати так: «чи Згодні ви скоротити число депутатів парламенту з 101 до 61?»