Гріхи і пороки
Просто перерахувати заздалегідь підготовлений список основних гріхів, навіть якщо він складений зі знанням справи і з використанням церковної літератури – недостатньо. У християнстві величезне значення має поєднання чуття та їх словесного виразу. Через емоції особистість відкриває душу перед Творцем. Тому покаяння в основних гріхах в православ’ї невіддільна від усвідомлення їх серцем.
Буває і так, що людина перерахував свої вади, проте вимовити їх уголос перед незнайомим, по суті, людиною не може: заважає почуття сорому і провини. Батюшка, бачачи щире каяття християнина, має право розірвати підготовлений список, навіть не читаючи, і відпустити гріхи.
У християнській літературі перераховані основні гріхи для сповіді в православ’ї. Список досить великий, передбачає різні сторони життя людини. Він складається з семи основних гріхів, на противагу яким представлені 10 заповідей. Продовженням основних вад є гріхи меншою ступеня тяжкості, які в перспективі переростають у головні гріхи.
Основними гріхами в православ’ї вважаються: гординя (зарозумілість, зарозумілість); жадібність (корисливість або хабарництво); заздрість (постійне порівняння себе з ким-то, бажання володіння чимось, що є у інших); гнів (негативний, неконтрольоване почуття, предвосхищающее прояв агресії); хіть (грубе чуттєве потяг, розбещуючий серце); обжерливість (“чревонеистовство”, обжерливість); лінь або смуток (відсутність бажання працювати або самоусунення від життєвих зобов’язань).
Існує восьмий гріх, згадуваний християнськими авторами – печаль (залишення уповання на Господа, сумнів у Його силі, нарікання на долю, малодушність).
