Зміцнення обороноздатності
Однак ситуація в Європі наприкінці 1930-х років складалася напружена. В результаті парламент збільшив військовий бюджет, навіть незважаючи на те, що з-за цього суттєво зріс державний борг.
Принципу нейтралітету норвежці дотримувалися аж до вторгнення німецьких військ. При цьому всій Європі було відомо, що скандинави не хочуть перебувати в стані протистояння з Великобританією і взагалі воліють світ війні.
Восени 1939-го існувала думка, що країна не тільки не готова відстоювати нейтралітет, але навіть боротися за власну незалежність. Норвезька армія активізувалася лише після захоплення німцями Польщі.
Вторгнення
У ніч на 9 квітня 1940 року Німеччина вторглася на територію Норвегії. Під формальним приводом, ніби вона потребує захисту від військової агресії Франції і Великобританії. Так була здійснена Датсько-норвезька операція.
Вважається, що в результаті німці вирішили одразу кілька завдань. Вони отримали доступ до незамерзаючих норвезьким портів, звідки можна було виходити в Північну Атлантику і Північний Льодовитий океан, попередили ймовірне вторгнення французів і англійців, посилили пропаганду Третього рейху. Також у їх руках опинилася шведська залізна руда, яка вивозилася з норвезького порту Нарвік.
Німці миттєво почали наземну наступальну операцію з метою закріпитися з Тронхеймі і Осло. По дорозі вони долали розсіяне внутрішній опір. Норвежці зробили кілька контратак, але вони виявилися безрезультатними.
Військовий опір в Норвегії мала виключно політичний ефект. Воно дозволило королівської сім’ї і міністрам виїхати з країни, щоб сформувати уряд у вигнанні. Вдалося це зробити за рахунок загибелі нацистського крейсера “Блюхер” в перший день вторгнення і вдалою перестрілки під Мидтскугеном, коли армії вдалося захистити свого короля від полону.
При цьому велика частина норвезького озброєння була втрачена в першу добу після початку операції. Це звело ефективність їх дій до мінімуму. 2 травня опір остаточно припинилося.
