Яка цікава машина!
На цьому секретні винаходи Тесли не вичерпані. У 31-му публіка побачила, як з лімузина вийняли мотор і поставили замість нього електричний. Під капот помістили маленьку коробку з двома стрижнями, підключили і завели автомобіль. Швидкість, яку транспорт розвинув при експерименті, становила 150 км/ч. Здавалося, машину взагалі не потрібно заряджати. Автор винаходу сказав, що вона бере енергію з ефіру.
Звичайно, такий винахід привертало увагу широкої публіки. Багато почали говорити про нечисту силу, диявольські підступи. Побоюючись такого галасу, автор просто зняв систему генерування енергії і розібрав її. І донині вчені не знають, як саме він сконструював свій виріб, за рахунок чого машина отримувала енергію, як можна повторити цю технологію в наші дні.
Таємниця «Філадельфійського» експерименту
Нікола Тесла активно працював над різними проектами, в тому числі пов’язаними з військово-морськими американськими силами. Особливо великий внесок він вніс незадовго до війни. Він створив систему передачі енергії, що дозволяє вражати супротивника, резонансне зброю. Тоді ж ставилися експерименти, спрямовані на управління часом. У період 1936-1942 років Тесла займався проектом, названим «Веселкою». Тоді ж відбувся експеримент, відомий сьогодні всьому світу, але лише у загальних рисах. Тесла вважав, що постановка експерименту буде причиною загибелі людей, і вимагав змінити використовуване обладнання, тим самим затягуючи початок роботи. Уряд з ним не погоджувався, а жертви розцінювалися як неминуча данина. Одночасно говорили про те, що немає ні часу, ні грошей на створення нового обладнання. Гострота суперечностей стала такою, що вчений залишив проект.
Отже, в чому ж таємниця «Філадельфійського» експерименту? У біографії Миколи Тесли цей період висвітлюється досить смутно. Відомо, що на судні «Елдрідж» зробили міхур, щоб сховати його від радарів. Корабель став невидимим навіть для простого людини, потім з’явився в Норфолку, в сотнях миль від вихідної точки. Наступного разу судно здалося спостерігачам у вихідному місці. Люди, які перебували в цей час на кораблі, не могли орієнтуватися в просторі, часі. Вони не рухалися, були в жаху. Всіх учасників відправили на тривалу реабілітацію, за підсумками якої звільнили з причини неврівноваженості психіки. Проект закрили, його підсумки засекретили. Те, що відомо сьогодні широкій громадськості – лише верхівка айсберга подій, що розгорнулися в ті часи у військових колах.
