Нетримання сечі у собак — причини, симптоми, діагностика та особливості лікування

Що потрібно знати

Зрозуміло, що у цуценят ще немає справжнього нетримання сечі. По мірі розвитку сечостатевої системи та в силу виховання вони привчаться проситися в туалет. Звичайно, бувають випадки, що собаки не піддаються дресируванню, але це буває досить рідко.

Не слід, втім, виключати й такого варіанта, коли тварина навмисно справляє нужду в приміщенні. Зазвичай це робиться на зло господареві або членам його сім’ї, якщо з ними є конфлікт.

Діагностика енурезу

Для початку власнику тварини потрібно самому розібратися з тим, що є порушенням норми і сигналом до негайного лікування при нетриманні сечі у собаки.

Утворення сечі відбувається в певному відділі – ниркових тільцях, після чого вона накопичується в ниркових баліях і поступово доходить до сечового міхура. Цей процес є безперервним. Цикл утворення сечі повторюється практично кожні 20 секунд. Просто весь цей час рідина накопичується в сечовому міхурі і не витікає з нього тільки завдяки тому, що її утримує сфінктер. При надходженні сигналу від мозку ця м’яз розслабляється і відбувається сечовипускання. Таким чином, нетримання пов’язано з порушеннями в процесі утворення сечі, передачі сигналу або з дисфункцією сфінктера.

Саме по собі нетримання сечі у собак (причини, симптоми та діагностика якого цікавлять багатьох) зустрічається рідко, воно розвивається на тлі якихось додаткових проблем. На жаль, на основі одного лише цього симптому часто неможливо поставити діагноз правильно. Ветеринара доведеться розглядати цілий комплекс факторів. Найчастіше діагностика проводиться методом виключення, тобто фахівець відкидає ті варіанти, які не мають відношення до поточного стану тваринного.

Зрозуміло, для того, щоб лікар міг правильно поставити діагноз, потрібно обов’язково докладно описати йому стан тварини, поведінкові реакції, розповісти про режим дня і особливості живлення. Чим більше у ветеринара інформації – тим краще.

Якщо нетримання сечі пов’язане із захворюваннями нирок, то спостерігаються додаткові симптоми – це вже згадана сильна спрага, втрата апетиту, зниження ваги. Багато собаки намагаються частіше проситися на вулицю, але іноді вони справляють нужду прямо в будинку. Звичайно, втрата апетиту і зниження ваги може бути пов’язано з віковими змінами, але все-таки рекомендується звернутися до ветеринара. Спеціаліст направить на лабораторні дослідження крові і сечі. Крім того, інформативним діагностичним методом вважається УЗД нирок та інших органів черевної порожнини.