Дискретні графічні прискорювачі
Відеокарти цього типу як раз і можна віднести до розряду міні-комп’ютерів, вбудованих в основні. Справа в тому, що практично всі сучасні дискретні карти обладнані власними графічними процесорами і оперативної (виділеної) пам’яттю (GDDR3 або більш нової і дорогий модифікацією GDDR5), які, за великим рахунком, від основного ПРОЦЕСОРА і ОПЕРАТИВНОЇ пам’яті не залежать взагалі.
Крім того, відеокарти цього типу обладнані і власними системами охолодження (пасивної чи активної). Пасивне охолодження полягає в тому, що нагріте повітря просто відводиться через отвори в корпусі, а активне передбачає наявність ще й власних кулерів (вентиляторів), що працюють за тим же принципом, що й основна система охолодження ПК.
Пристрій відеокарти комп’ютера цього типу, як вже можна було здогадатися, дуже схоже на основну схему цілісного ПК (хіба що окремої «материнки» у них немає). Що ж стосується встановлення таких адаптерів на основну плату комп’ютера, на ній передбачені спеціальні слоти загального стандарту PCI, які прискорювач вставляється і може бути витягнутий при необхідності заміни. В цьому відношенні встановлення відеокарти на комп’ютер стає більш простий, оскільки у випадку з інтегрованими адаптерами, останні доведеться випоювати, ніж без спеціальних знань і навичок займатися не рекомендується.
Але ж сучасні ПК і ноутбуки такі, що можна зустріти конфігурації, в яких встановлено кілька відеочіпів. Для чого це потрібно і як між ними перемикатися при необхідності задіяння одного з них або всіх разом, і далі розберемося.
