Народно-демократичні революції
Соціалістичні перетворення в рамках таких революцій дозволяли встановлювати режим народної демократії. Часто він виявлявся практично ручним, повністю контрольованим з Москви. Все це відбувалося за участю парламентів, а також в рамках існуючих буржуазних конституцій. При цьому злам старої державної машини тут здійснювався повільніше, ніж у Радянському Союзі. Все відбувалося поступово. Наприклад, на деякий час навіть зберігалися старі політичні форми.
Важливою відмінною особливістю народної демократії було збереження рівного і загального виборчого права за всіма громадянами. Виняток становили лише представники буржуазії. При цьому в Угорщині, Румунії і Болгарії деякий час при режимі народної демократії навіть діяли монархії.
Зміни в соціальній та економічній сфері
Політика, яку стали здійснювати національні фронти, передбачала вилучення власності у фашистів і їхніх безпосередніх помічників. Якщо це були промислові підприємства, то на них встановлювалося державне управління. При цьому були відсутні прямі вимоги ліквідувати капіталістичну власність, хоча фактично це і відбувалося. Зберігалися кооперативні та приватні підприємства при народної демократії. Проте державний сектор грав незрівнянно більшу роль, ніж до війни.
Вважалося, що розвитку країн народної демократії має сприяти аграрна реформа. За її підсумками великі поміщицькі землеволодіння ліквідовувалися. Застосовувався принцип належності землі тим, хто її обробляє. У повній відповідності з соціалістичними уявленнями про устрій держави.
Земля, яку конфіскували, передавалася за невеликі гроші селянам, частково вона ставала державною власністю. Першими її втрачали землевласники, які співпрацювали з окупантами. Також конфіскували землі німців, яких депортували на територію Німеччини. Така ситуація склалася у Чехословаччині, Польщі та Югославії.
