Музика радянського кіно
Часто мелодії та пісні набували популярності через композиції до популярних фільмів. Твором таких композицій займалися і «серйозні» композитори СРСР, наприклад, С. Прокоф’єв писав музику до історичних епосу Ейзенштейна. Музику для фільмів Р. Александова писав Ісаак Дунаєвський, який працював у різних жанрах – від «офіційних» маршів до модного джазу.
«Епоха застою» ознаменувалася появою нового покоління композиторів СРСР. Стали відомі імена Олександра Зацепіна («Кавказька полонянка», «Іван Васильович змінює професію», «Діамантова рука»), Макаэла Таривердієва («Сімнадцять мнгновений весни», «Іронія долі…»), Володимира Дашкевича («Шерлок Холмс»), Максима Дунаєвського («Мері Поппінс, до побачення!», «Гардемарини, вперед!») та інших.
З 70-х років набула популярності електронна музика. Піонером радянської електроніки став кінокомпозитор Едуард Артем’єв, які відомий в першу чергу з науково-фантастичних картин Андрія Тарковського. Цікаво, що його композиції в жанрі амбієнт (стиль, заснований на модуляциях звукового тембру) з’явилися раніше, ніж цей термін був введений в обіг в 1978 році.
Окрема категорія — пісні з мультфільмів та фільмів для дітей, які писалися на легкі запам’ятовуються мелодії. Відомими композиторами СРСР, які писали для дітей, стали: Олексій Рибніков («Про Червону Шапочку», «Пригоди Буратіно»), Григорій Гладков («Пластилінова ворона»), Геннадій Гладков («Як Левеня і Черепаха співали пісню», «Бременські музиканти») і інші.
