Церкви
Розташована на Нагір’я Ярославської області церква Миколи Чудотворця знайома з 1628 року. Колись на її місці був монастир, але відомості про них є лише в усних переказів – свідоцтв про те, що він там був, не залишилося ніяких. Церква скасували в 1796 році, на його місці відкрили каплицю, яка збереглася до 1923 року.
В 1,5 км від місця знаходився храм Преображення Спаса. У 1785 Р. Спиридов вирішив замість дерев’яного храму встановити кам’яний. Будівництво завершилося в 1787 році. Через 10 років у кам’яному склепі тут поховали тіла Спірідова і його дружини. Їх спадкоємець М. Р. Спиридов додав додаткові 2 межі в пам’ять про колишньої дерев’яної Миколаївської церкви.
Відомо, що тут знаходилося безліч прикрас.
Вдома
На південно-сході Нагір’я Ярославській області при М. Р. Спиридове розташовувався боярський будинок, зведений в 1785 році. Він був оточений ділянкою в 8,7 га. Тут був і садок, і липовий гай з оранжереєю. Відомо, що тут проходили літні і зимові свята декабриста М. М. Спірідова. Коли він помер, садиба поділилася на 4 частини між його синами. Ці дві частини переходили онукам.
У кожній садибі до кінця 19 століття був будинок власника з садами при ньому. У 1847 році в поселенні проживало 600 чоловік.
В поселенні, як і в колишні часи, перетинаються 4 дороги – до Сергієва Посада, Москви, Калязина, Углича. У той же час навряд чи вони коли-небудь були зручними. Навесні і восени тут було дуже брудно, мостових не було.
Місцеві жителі здебільшого займалися землеробством, була поширена і ткацька робота. Вони не були заможними, грамотних тут практично не було за станом на кінець 19 століття. Крім того, тут знаходилась одна приватна народна школа.
У 1880 році тут було 114 будинків, 11 поміщицьких будинків і священнослужителів. В ході сильної пожежі 1885 року виявилися знищеними практично всі дерев’яні споруди, в тому числі і садиба. Відновили її в 1887 році.
