Пам’ять у мікропроцесорній техніці
Зберігання інформації організується з допомогою спеціальних пристроїв, виконаних з напівпровідників. Це стосується внутрішньої пам’яті, але також можуть застосовуватися зовнішні оптичні та магнітні носії. Також елементи зберігання даних на основі напівпровідникових матеріалів можна представити в якості інтегральних схем, які включаються до складу мікропроцесора. Такі комірки пам’яті використовуються не тільки для зберігання програм, але і для обслуговування пам’яті центрального процесора з контролерами.
Якщо глибше розглядати структурну основу запам’ятовуючих пристроїв, то на перший план вийдуть схеми з металу, діелектрика і напівпровідника з кремнію. В якості діелектриків використовуються компоненти з металу, оксиду і напівпровідника. Рівень інтеграції запам’ятовуючого пристрою визначається цільовими завданнями і характеристиками апаратної частини. В цифровий мікропроцесорної техніки з забезпеченням функції відеопам’яті до універсальним вимогам надійної інтеграції та відповідності електротехнічним параметрами також додається стійкість, стабільність роботи, швидкодія і так далі. Оптимальним рішенням з точки зору критеріїв швидкодії, універсальності щодо інтеграції є біполярні цифрові мікросхеми, які в залежності від поточних завдань можуть також використовуватися в якості тригера, процесора або інвертора.
