Основні моделі
Існує дві основних моделі мережевих структур. Перший тип характеризується тим, що навколо великої компанії об’єднуються невеликі, які беруть на себе рішення спеціалізованих виробничих завдань. Компанії-супутники можуть мати власну, цілком традиційну організаційну структуру. У такій моделі вибудовуються ієрархічні взаємовідносини між головною компанією та її сателітами. Зазвичай велика компанія характеризується домінантним поведінкою, а невеликі організації, навпаки, відрізняються високою гнучкістю і адаптивністю.
Другий тип мережевих структур об’єднує самостійні, з юридичної точки зору, компанії приблизно однакового розміру. Це кооперація, яка дозволяє компаніям вижити на ринку, надаючи підтримку один одному.
