Держава
До основних макроекономічних агентів належить і держава. Воно являє собою сукупність державних організацій та установ, що володіють юридичним і політичним правом впливу на процеси, що протікають в економіці, а також правом регулювання економіки. Держава — не що інше, як раціонально функціонує повністю самостійний макроекономічний агент, основним завданням якого вважається ліквідація провалів, що трапилися на ринку (market failures). Саме з цієї причини держава виступає покупцем товарної продукції і послуг для повноцінної роботи державного сектору, виробником суспільних благ, перераспределителем національного доходу (за допомогою трансфертів та податкової системи), а також позичальником або кредитором на фінансовому ринку (в залежності від стану бюджету на державному рівні).
Функції держави
Варто знати, що саме держава організує, а в подальшому і регулює діяльність ринкової економіки. Іншими словами, цей макроекономічний агент формує і забезпечує інституційну базу функціонування економіки (система безпеки, законодавча база, податкова система, система страхування і так далі). Тобто держава є розробником «правил гри». Воно забезпечує у повній мірі контролює пропозицію грошових коштів у країні, так як має монопольне право емісії грошей. Держава здійснює стабілізаційну (макроекономічну) політику, ключовими різновидами якої є наступні:
- Бюджетно-податкова (іншими словами, фіскальна). Це не що інше, як політика уряду в сфері оподаткування, державного бюджету, а також витрат держави, спрямована на забезпечення рівноваги платіжного балансу, зайнятості населення та зростання антиінфляційного ВВП (ВНП).
- Грошово-кредитна (монетарна). Це макроекономічна політика влади в грошовому плані. Іншими словами, комплекс заходів, які направлені на контроль сукупного попиту за допомогою факторів грошового ринку (номінальний курс валют або рівень ліквідності банківських установ в поточному періоді, а також процентна ставка в короткостроковому періоді) для досягнення певної комбінації підсумкових цілей. Як правило, в цю групу цілей входить стабільність цін, збереження стабільного курсу валют, стабільність в плані фінансів, а також сприяння збалансованому зростанню в економіці.
- Зовнішньоторговельна політика — складова економічної політики, яка реалізується державою, що передбачає надання впливу на зовнішню торгівлю через економічні та адміністративні важелі. Тут доцільно виділити такі інструменти, як субсидії, податкові виплати, прямі обмеження експорту та імпорту, кредитування та інше.
Так, держава регулює економіку, щоб забезпечити стабільне економічне зростання, рівень повної ресурсної зайнятості, а також стабільний рівень цін.
