Король Голландії
У 1803 році Луї став бригадним генералом, а в 1806-му – королем Голландії – Людовіком I. На той момент країна була васалом Франції. Вважаючи її дуже холодною, Гортензія повернулася в Париж до матері. Діяннями короля були:
Людовик I був популярний у голландців, отримавши в народі прізвисько Добрий Луї.
Конфлікт з імператором
У 1809 році стався конфлікт між Луї Бонапартом і його великим братом. Це було пов’язано з тим, що перший з них поставив інтереси Голландії вище французьких. Хоча він і дотримувався Континентальну блокаду, але відмовився проводити додаткові набори солдатів для Франції в своїй маленькій країні і скоротив присутність тут її військ, не здатних захистити голландців від англійців.
У 1810 році імператор викликав його в Париж, де запропонував зайняти іспанський престол, на що Луї відповів відмовою. Коли він повернувся до Голландії, то виявив, що вона фактично знаходиться під контролем Франції. За цим послідував його відмова від трону на користь Луї Наполеона, його малолітнього сина. Однак слідом за цим Голландське королівство було анексовано Францією.
Луї знайшов притулок у Відні, у імператора Франца II. Гортензія розійшлася з чоловіком остаточно. Потім він жив у Граці, писав вірші й історичні праці. Після того як Австрія перейшла на бік Росії, він перебрався до Швейцарії, в Лозанну. Подальша зміна політичної обстановки знову змусило його шукати притулок, на цей раз у папи римського Пія VIII. Після смерті Наполеона він переїхав у Флоренцію. Коли померла Гортензія, Луї Бонапарту виповнилося 60 років, і він одружився на маркізі Юлії ді Строцці, шістнадцятирічної красуні.
Від Гортензії Богарне у нього було четверо синів, один з яких став імператором. Про нього мова піде нижче.
