У Середньовіччі
Мінотавр (infamia di Creti, в перекладі з італійського означає «ганьба Криту») коротко з’являється в «Божественній Комедії», в «Пісні 12», де Данте і його провідник Вергілій виявляються в гущі валунів у сьомого кола Пекла.
Данте і Вергілій в Пеклі зустрічають чудовисько з тілом людини і головою бика серед «людей крові», проклятих за свою жорстоку природу. Подібно іншим античним персонажам, Мінотавр був заново введений великим італійським поетом у середньовічну культуру. Деякі коментатори вважають, що Данте, на противагу класичній традиції, дарував звірові голову людини на тілі бика, хоча це подання вже зустрічалося в середньовічній літературі.
У своїх монологах Вергілій знущається над Мінотавром, щоб відвернути його, і нагадує Мінотавра, що він був убитий Тесеєм, принцом Афін, за підтримки зведеної сестри монстра – Аріадни.
Мінотавр – перший пекельний вартовий, якого Вергілій і Данте зустрічають у стінах Діса. Людина з головою бика, здається, представляє всю область Насильства в Пеклі, в той час як Геріон являє Шахрайство в Пісні XVI і виконує аналогічну роль воротаря для всього сьомого Кола.
