Про заповідник
Національний природний парк тут з’явився не в останні десятиліття – багато століть Лосиний острів був охоронюваним. Про цій місцевості ніяк не можна сказати словами прекрасного поета Велімира Хлєбникова, завжди болевшего за збереження природного багатства: “Ліси обезлосели. Ліси обезлисили…”, тут і флора, і фауна знаходяться практично в незайманому стані. І це, безумовно, порадує нових мешканців, які переїдуть в “Лосиноостровские садиби”. Котеджне, тобто не багатоповерховий селище теж не завадить спокійного життя цього заповідного району.
Ліс тут чудовий – змішаний. Хвойних порід трохи більше, ніж листяних, а тому і повітря насичене запахом хвої. Частіше первозданна чистота. А тому і жителям КП “Лосиноостровские садиби” потрібно буде всіляко підтримувати цю красу, допомагати збереження заповідних лісів. І пам’ятати, що російські государі стежили і оберігали цей ліс, оскільки краще не було для них мисливських угідь, ніж Лосиний острів. І навіть двісті років тому називався цей район государевої заповідної гаєм.
