За добросусідські відносини
Інша сторона життя римлян, якій сприяли лари, – це добросусідські відносини як між общинами, так і всередині них. Для їх шанування на перехрестях споруджували святилища з отворами. Число цих отворів дорівнювало числу садиб, які примикали до перехрестя. Голови сімейств розвішували тут ляльок і кулі з вовни. Перші з них зображували вільних членів родини, а другі – рабів.
Деякі дослідники розглядають подібний ритуал, як трансформацію передувала практики складання ларам як хтонічним (олицетворявшем сили підземного світу) божествам людських жертв. Тут проглядається їх зв’язок з Ларентой, отождествлявшейся з їх матір’ю. Їй у вигляді жертви підносили бобову кашу, макові головки, а можливо, і людей.
Ці лари називалися компитальными. Ця назва утворена від латинського іменника Compitum, що означає «перехрестя». Коли наречена переходила у прізвище та сусідську громаду, до якої належав її чоловік, вона приносила монети домашнім і компитальным ларам. На честь останніх проводилися свята, іменовані компиталиями.
